Генетична панель «DNA Sport» – 25 генів (2746)

Метод: ПЛР

   Фізична підготовленість – це складний фенотип, на який впливає безліч екологічних і генетичних факторів. Встановлено, що на варіації у фізичній працездатності і спортивних здібностях людини сильний вплив має спадковий компонент. Так, дослідження спортивної геноміки виявили численні зв’язки між унікальним генетичним складом та здатністю до тренувань.

   Таким чином, аналіз DNA Sport надасть вам необхідні знання для вибору фізичних вправ, харчування та способу життя, які найкраще відповідають вашим індивідуальним потребам. Поради, наведені в цьому звіті, слід використовувати як посібник, який допоможе вам оптимізувати та персоналізувати свій тренувальний режим в межах обраного вами виду спорту.

DNA Sport надає інформацію:

• Структурна цілісність м’яких тканин (Прогноз щодо травмування. Спорт вищих досягнень є сферою людської діяльності, для якої характерні підвищений травматизм, різноманітні професійні захворювання, передпатологічні та патологічні стани, що містять загрозу для здоров’я спортсменів, ефективності їх тренувальної та змагальної діяльності.)
• Запалення та окислювальний стрес (Оки́слювальний стрес (оксидати́вний стрес) — нездатність клітини подолати збільшення виділення активних форм кисню та запобігти пошкодженню клітинних структур в результаті цього збільшення. У людини окислювальний стрес є причиною або важливою складовою частиною багатьох серйозних захворювань, таких як атеросклероз і хвороба Альцгеймера, та може відповідати за прискорене старіння.)
• Кровотік: артеріальний тиск і оксигенація (Чим більше організм здатний засвоїти кисню, тим більше в нього виробляється енергії, що витрачається як на підтримку внутрішніх потреб організму, так і на здійснення зовнішньої роботи,  існує прямий зв’язок між рівнем оксигенації організму і можливостями організму в циклічних видах спорту)
• Серцево-легенева ємність (Це максимальна кількість повітря, яку людина здатна видихнути. В нормі у жінок ЖЄЛ складає 2500-3500мл, у чоловіків -3500-4500мл. У тренованих осіб ЖЄЛ може сягати 6000-7000 мл.)
• Енергія під час тренування (Немає значення, чи качаєш ти залізо, біжиш, крутиш колеса чи плаваєш – щойно ти починаєш працювати, тіло починає прискорено виробляти енергію. Воно спалює дорогоцінні запаси палива, щоб допомогти тобі закінчити тренування. Але те, як саме твій організм отримує необхідне для роботи паливо, залежить від твого тренування, зокрема його тривалості та інтенсивності. Розуміння того, що це за енергетичні системи, та застосування цих знань на практиці допоможе тобі швидше покращити результати та оптимізувати саме тренування.)

• Паливо під час тренування (Звідки тіло бере енергію? Енергія, яку людське тіло використовує щодня, надходить з їжі. Існують три енергетичні процеси в організмі. Фосфагенна система: Найбільш доступною енергетичною системою, як є у твоєму тілі, називають фосфагенну систему (система ATP-PC). Організм використовує її для миттєвої генерації енергії, яку твоє тіло отримує з високою швидкістю.Джерело енергії – фосфокреатин (ФК) – зберігається в тканинах тіла та не потребує кисню, тому й працює так швидко. Але, оскільки кількість запасів фосфокреатину в клітинах не дуже велика, загальна енергія, яку організм може виробити, обмежена. Наслідок – вона досягає свого максимуму приблизно через 10 секунд повного навантаження.Якщо твоє тренування – це короткі за тривалістю максимально високоінтенсивні вправи (наприклад, підйоми великої ваги у важкій атлетиці, короткі спринти або метання м’яча), то ця система залишиться домінантною. Тобто ти будеш використовувати її впродовж усього тренування, але лише за умови достатнього відпочинку. Зокрема між підходами, щоб мати можливість поповнити запаси.Саме тут тобі може допомогти креатин у вигляді БАДу, який в організмі перетворюється на фосфокреатин. І це дозволить тренуватися довше та ефективніше.

Гліколітична система / анаеробна лактатно-енергетична система 

   Приблизно через 10 секунд навантаження твоє тіло переходить до наступної енергетичної системи –  гліколітичної (анаеробно лактатно-енергетичної), яка стає домінантним засобом виробництва енергії впродовж наступних двох хвилин вправи. Тож якщо ти бігаєш інтервали або виконуєш HIIT – це твій спосіб отримати необхідне паливо. Гліколітична система може досить швидко виробляти АТФ для діяльності, яка потребує більших припливів енергії – приблизно від 10 до максимум 90 секунд. Для виробництва аденазинтрифосфату вона використовує вуглеводи у формі глюкози в крові та накопичений глікоген. Як і система фосфагену, вона починає виробляти енергію анаеробно, але якщо виконання вправ без відпочинку наближається до двох-трьох хвилин, кисень стає дедалі важливішою необхідною частиною процесу. Саме тут у гру вступає наступна система.

Окислювальна система / Аеробна система

   Третьою та останньою енергетичною системою, яка вступає в дію, є окислювальна (аеробна) система. У такому разі для виробництва АТФ потрібен кисень, оскільки вуглеводи та жири спалюються лише за його наявності.

   Аеробна система може виробляти велику кількість АТФ, й вважається кращою для тривалої серцево-судинної діяльності відносно низької інтенсивності. Тобто, якщо ти полюбляєш бігати півмарафони, плавати чи крутити педалі на відносно невеликій швидкості, але довго – то це точно твоє.

   Основний реагент для цієї системи – кисень! Інакше весь процес сповільниться й, можливо, повністю припиниться.

   Хоч в цій енергетичній системі ти спалюєш в основному жир, постійне надходження вуглеводів необхідне для розщеплення жиру в джерело енергії. Співвідношення кількості спожитого жиру та вуглеводів залежить від інтенсивності та тривалості вправ, а також від того, як довго ти так тренуєшся. Наприклад, коротші та інтенсивніші тренування, як правило, використовують для отримання енергії з вуглеводів, тоді як триваліші та менш інтенсивні тренування спалюють більшу кількість жирів. Саме тому аеробні вправи низької інтенсивності вважаються найкращими для схуднення.

• Метаболізм кофеїну (Кофеїн, що міститься в каві, є стимулятором нервової системи. Для спортсмена це відображається в:

• підвищенні витривалості під час тривалих навантажень. Так, чашка кави перед пробіжкою, поїздкою на велосипеді, гірськолижним спуском або запливом допоможе довше залишатися в гарній формі;
• підвищенні швидкості. У 2020 році це досліджували на силових вправах (віджимання, присідання), і результат виявився позитивним;
• поліпшенні уваги й концентрації, що дуже важливо в командних або ігрових видах спорту;
• мобілізації всіх систем організму, щоби виплеснути максимум енергії;
• більш швидкому відновлення м’язів після вправ.

            Є 3 механізми дії кофеїну на організм:

1. Кофеїн сприяє виробленню адреналіну. Він спалює жири і перетворює їх на своєрідне паливо, не використовуючи при цьому глікоген із м’язів і тому збільшуючи інтенсивність тренувань. До того ж, кава покращує метаболізм протягом 3-х годин після її вживання.
2. Кофеїн безпосередньо впливає на м’язи, стимулюючи їх і підвищуючи їхню функцію. А також сприяє полегшенню болю в м’язах після інтенсивних занять.
3. Кофеїн пригнічує відчуття втоми і тому підвищує інтенсивність тренувань.

• Тип м’язових волокон і склад кісток (М’язові волокна за скорочувальними властивостями а також гістохімічним складом поділяються на дві групи. Розрізняють червоні і білі волокна.

   Червоні м’язові волокна – це волокна невеликого діаметру, які для отримання енергії використовують окислення вуглеводів і жирних кислот. Червоні м’язові волокна пристосовані до помірних навантажень, відмінно підходять для тривалої і не інтенсивної роботи, а також підтримки пози. У спорті це стаєрські дистанції в плаванні, легкий біг і ходьба, заняття з легкими вагами в помірному темпі, аеробіка.

   Білі м’язові волокна – це волокна більшого діаметру у порівнянні з червоними волокнами. Для отримання енергії використовують в основному анаеробну систему енергоутворення. Білі волокна найбільше підходять для здійснення швидких, потужних, але короткочасних зусиль. Саме білі волокна вносять основний внесок у досягнення спортивних успіхів у тих видах спорту, де необхідна вибухова сила і розвиток максимальної швидкості протягом короткого часу: плавання на спринтерські дистанції, біг на короткі дистанції, важка атлетика, бодібілдинг, пауерліфтинг, а також бойові мистецтва. Кількість м’язових волокон в конкретному м’язі задано генетично і в процесі тренувань не змінюється. Тому людина з більшою кількістю м’язових волокон в конкретному м’язі має більший потенціал до його розвитку.)

• Витривалість/аеробна здатність (У спорті витривалість поділяється на загальну і спеціальну витривалість. За фізіологічною готовністю організму до фізичних навантажень розрізняють аеробну та анаеробну витривалість. Аеробна витривалість – це здатність організму забезпечувати енергією за рахунок кількості кисню, який він вдихає. Анаеробна витривалість — це здатність організму забезпечувати енергією без присутності кисню, створюючи так званий кисневий борг, коли діяльність, яку потрібно виконати, дуже швидка, потужна і тіло не в змозі поглинути стільки кисню, скільки необхідно для цієї діяльності.)
• Потенціал потужності/сили (Максимальне зусилля, котре може розвинути м’яз або група м’язів називається силою. Потужність – це вибуховий компонент сили, результат сили й швидкості руху. Потужність = (сила×відстань)/час. Успіх у багатьох видах спортивної діяльності залежить від здатності м’язів повторно продукувати та підтримувати майже максимальні або максимальні зусилля. Така здатність виконувати повторювані м’язові дії, наприклад, піднімання тулуба з положення лежачи без допомоги рук і ніг, або віджимання в упорі, або статичні м’язові дії протягом відносно тривалого періоду часу, наприклад, при спробі покласти суперника на лопатки (боротьба), називається м’язовою витривалістю)

Варіанти генів:

Потужність та витривалість

   AGT:   важливий компонент ренін-ангіотензинової системи. Це впливає на вправи та методи тренування для досягнення найкращих результатів.

   АПФ: відповідає за перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, впливаючи на розширення та звуження судин. VEGF Проліфератор ендотеліальних клітин, який бере участь у зростанні кровоносних судин для збільшення оксигенації та, таким чином, впливу на VO2max. BDRKB Впливає на зв’язок між ренін-ангіотензиновою та каїнін-калікреїновою системами, впливаючи на спрагу та втрату рідини.

   ACTN: білок, що зв’язує актин, який впливає на функцію швидкоскорочувальних м’язових волокон.

   ADRB2: пов’язаний із ростом кровоносних судин для задоволення потреб активної тканини та таким чином впливає на оксигенацію та VO2max.

   NRF-2: покращує дихальну здатність і збільшує виробництво АТФ під час фізичних вправ.

   PPARGC1A: пов’язаний із опосередкуванням початкової фази фізичних вправ і підвищенням мітохондріального біогенезу.

   PPARA: пов’язаний з метаболізмом ліпідів і глюкози.

   TRHR: тиреотропін-рилізинг гормон стимулює вивільнення тиреотропного гормону та швидкість метаболізму.

   VDR: має глибокий вплив на щільність кісток.

   IL-6: відіграє вирішальну роль у запаленні, регулюючи експресію С-реактивного білка (CRP).

Пошкодження та відновлення:

   GDF5: відіграє роль у розвитку та загоєнні скелетної системи та м’яких тканин.

   COL1A1: білок колагену, що міститься в сухожиллях, зв’язках і хрящах.

   COL5A1: утворює один із незначних фібрилярних колагенів сухожиль і зв’язок.

   Іл-6: впливає на запалення, спричинене цитокінами.

   СРБ: посилює запальну реакцію в організмі.

   ІЛ-6: відіграє вирішальну роль у запаленні та регулює експресію С-реактивного білка (СРБ).

   TNF-A: прозапальний цитокін, що виділяється як макрофагами, так і адипоцитами, який, як було показано, змінює гомеостаз глюкози в організмі.

   SOD2: супероксиддисмутаза, потужний антиоксидантний фермент.

Caffeine metabolism/Метаболізм кофеїну

   CYP1A2: Відомо, що помірні дози кофеїну покращують спринт і витривалість. CYP1A2 є одним з основних ферментів, які метаболізують кофеїн.

Salt Sensitivity/Чутливість до солі

   AGT: Ген ангиотензиногена – важливий компонент ренін-ангіотензинової системи. Впливає на маркери схильності до швидкісно-силових видів спорту. Бере участь у реакції артеріального тиску на споживання солі.

   ACE: Ангіотензинперетворюючий фермент, що відповідає за перетворення ангіотензину I в ангіотензин II, впливаючи на розширення та звуження судин. VEGF судинний ендотеліальний фактор росту, що бере участь у зростанні кровоносних судин, збільшенні оксигенації та, таким чином, впливає на максимальне споживання кисню. BDRKB Впливає на зв’язок між ренін-ангіотензиновою та каїнін-калікреїновою системами, впливаючи на спрагу та втрату рідини. Bdkrb2 кодує рецептор брадикініну. Обидва вони відіграють вирішальну роль у контролі вазодилатації шляхом регулювання виробництва NO.

Circadian rhytm /Циркадний ритм

   CLOCK 3111: Гени годинника – є внутрішньоклітинною системою відліку часу, яка генерує приблизно 24-годинні ритми. Гени годинника за межами супрахіазматичного ядра – головного генератора циркадних ритмів,   беруть участь у фундаментальних мозкових процесах, таких як сон/неспання, стрес і пам’ять.

Умови доставки до лабораторії:

   При кімнатній температурі до 24-48 годин.

Умови доставки до лабораторії-виконавця:

   При кімнатній температурі.