Антитіла до фосфатидилсерину IgG, IgМ1094
Кількісне визначення антитіл IgG та IgМ до фосфатидилсерину методом імуноферментного аналізу для діагностики антифосфоліпідного синдрому.
Кількісне визначення антитіл IgG та IgМ до фосфатидилсерину методом імуноферментного аналізу для діагностики антифосфоліпідного синдрому.
Визначення антитіл IgG до протромбіну для діагностики антифосфоліпідного синдрому та оцінки ризику тромбозів у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями.
Аналіз на антитіла до кардіоліпіну IgA – важливий тест для діагностики антифосфоліпідного синдрому та оцінки ризику тромботичних ускладнень. Виконується методом ELISA з використанням сироватки крові. Підходить для пацієнтів з підозрою на аутоімунні та інфекційні захворювання.
Аналіз на антитіла до кардіоліпіну IgM – важливий тест для діагностики антифосфоліпідного синдрому та оцінки ризику тромботичних ускладнень. Виконується методом FEIA з використанням сироватки крові. Підходить для пацієнтів з підозрою на аутоімунні та інфекційні захворювання.
Кількісний Флуоресцентний імуноферментний аналіз (FEIA) антитіл до кардіоліпіну IgG для діагностики антифосфоліпідного синдрому, тромбозів та причин звичних викиднів. Забір крові натщесерце, термін виконання 3-5 робочих днів.
Аналіз на антитіла до бета-2-глікопротеїну IgG — важливий тест для діагностики антифосфоліпідного синдрому, що допомагає оцінити ризик тромбоутворення та ускладнень вагітності.
Кількісне визначення антитіл до бета-2-глікопротеїну IgМ методом ELISA для діагностики антифосфоліпідного синдрому та оцінки ризику тромбоутворення.
Якісне визначення антитіл до аннексину методом EIA (ELISA) для діагностики антифосфоліпідного синдрому, рецидивуючого аборту та внутрішньоутробної загибелі плода.
Антифосфоліпідний синдром - це аутоімунна причина тромбозів і втрат вагітності. Антитіла до фосфоліпідів підвищують згортання крові, і без лікування епізоди повторюються. Аналізи цього розділу дозволяють підтвердити діагноз і визначити ризик.
За міжнародними критеріями для діагнозу потрібні клінічні ознаки (тромбоз або ускладнення вагітності) та лабораторне підтвердження: антитіла до кардіоліпіну, до бета-2-глікопротеїну I або вовчаковий антикоагулянт, виявлені двічі з інтервалом не менше 12 тижнів. Саме тому аналізи зазвичай здають повторно.
Додаткові антитіла - до фосфатидилсерину, протромбіну, аннексину V - допомагають у випадках, коли стандартні тести негативні, а клініка підозріла.
Антитіла класу IgG мають більше клінічне значення, ніж IgM; IgA перевіряють, коли є клініка, а IgG та IgM негативні. Результат впливає на вибір антикоагулянта і ведення вагітності, тому розшифровувати його має гематолог, ревматолог або акушер-гінеколог.
Для більшості аналізів розділу потрібна кров з вени, яку можна здати в будь-який час дня: натщесерце не обов'язково. Повідомте лікаря про прийом глюкокортикоїдів, імуносупресорів або імуноглобуліну, вони можуть знижувати рівень антитіл. Дослідження ліквору виконують за матеріалом, який бере лікар у стаціонарі. Точні вимоги до матеріалу, транспортування та термін виконання вказані в картці кожного аналізу.
Здати кров можна в пунктах прийому по всій Україні або викликати медсестру додому. Результат надходить в особистий кабінет, а розшифрувати його допоможе лікар-імунолог лабораторії очно в Києві або онлайн. При онлайн-замовленні діє знижка 5%.
Антифосфоліпідні антитіла можуть тимчасово з'являтися після інфекцій. Стійкий результат у двох пробах відрізняє справжній синдром від транзиторної реакції.
На антитіла до кардіоліпіну та бета-2-глікопротеїну - ні. На вовчаковий антикоагулянт впливають, про це потрібно попередити лікаря.
Інші напрямки аутоімунної діагностики дивіться в розділі «Аутоімунологія».