Антитіла до фосфатидилсерину IgG, IgМ1094
Фосфатидилсерин – це негативно заряджений фосфоліпід, що входить до складу клітинних мембран. Антитіла до фосфатидилсерину належать до антифосфоліпідних антитіл і можуть бути причиною розвитку антифосфоліпідного синдрому (АФС). Хоча визначення цих антитіл не є частиною офіційних діагностичних критеріїв АФС, їх виявлення підвищує діагностичну чутливість у випадках, коли інші антитіла (до кардіоліпіну, β-2-глікопротеїну I, вовчакового антикоагулянту) відсутні, і допомагає виявити причини тромботичних ускладнень.
Імуноферментний аналіз (EIA) – кількісне визначення антитіл.
- Підозра на антифосфоліпідний синдром.
- Забір крові вранці натщесерце або через 4 години після їжі.
- Можна пити чисту негазовану воду.
- Не курити протягом 30 хвилин до аналізу.
Антифосфоліпідний синдром (АФС) – аутоімунне захворювання, що проявляється венозними або артеріальними тромбозами та акушерськими ускладненнями. Виникає через аутоантитіла до білково-фосфоліпідних комплексів, таких як вовчакового антикоагулянту, антитіл до кардіоліпіну та β2-глікопротеїну І. Відомі первинний та вторинний (у зв’язку з іншими хворобами, наприклад, системним червоним вовчаком) варіанти АФС. Існує також серонегативний АФС – клінічні ознаки є, але типові антитіла не виявляються.