Антитіла до бета-2-глікопротеїну, IgG0246
Антитіла до бета-2-глікопротеїну (IgG) є одним із ключових лабораторних маркерів для діагностики антифосфоліпідного синдрому (АФС). Бета-2-глікопротеїн — це білок з вираженою антикоагулянтною активністю, який запобігає утворенню тромбів у судинах. Пошкодження або дефіцит цього білка призводить до розвитку АФС, що характеризується утворенням тромбів у артеріях і венах, а також ускладненнями вагітності, такими як викидні, прееклампсія та ускладнені пологи.
ELISA (EIA) (Імуноферментний аналіз) – кількісне визначення антитіл до бета-2-глікопротеїну класу IgG.
- Венозна або артеріальна оклюзія (антифосфоліпідний синдром)
- Тромбоцитопенія
- Звичний викидень
- Забір крові вранці натщесерце з 8 до 11 години або через 4-5 годин після останнього прийому їжі.
- За 24 години до аналізу не вживати жирну їжу.
- Дітям до 1 року — не приймати їжу за 30-40 хвилин до дослідження; дітям 1-5 років — за 2-3 години.
- Перед взяттям крові випити 1–2 склянки чистої негазованої води.
- Забір крові проводити до прийому медикаментів; факт прийому медикаментів обов’язково вказати в направленні.
- Виключити фізичні навантаження та психоемоційний стрес у день здачі аналізу.
- Не курити протягом 30 хвилин до забору крові.
Антифосфоліпідний синдром — це аутоімунний стан, що характеризується підвищеною схильністю до тромбоутворення через наявність антитіл до фосфоліпідів, зокрема антитіл до бета-2-глікопротеїну IgG. Ці антитіла можуть викликати тромбози у венах і артеріях, ускладнення вагітності, пошкодження центральної нервової системи та тромбоцитопенію.
Аналіз на антитіла IgG до бета-2-глікопротеїну призначається для діагностики антифосфоліпідного синдрому та оцінки ризику тромбоутворення у пацієнтів із системним червоним вовчаком. Вища концентрація антитіл свідчить про більший ризик тромбозів.
Наявність цих антитіл також може вказувати на системні аутоімунні та інфекційні захворювання.

