Антитіла до нейрофасцину NF155 (IgG) / Neurofascin-Ak (NF155), IgG3049
Виявлення антитіл до NF155 (IgG) – ключовий тест для діагностики аутоімунної нодопатії та підбору ефективного лікування хронічної демієлінізуючої полінейропатії.
Виявлення антитіл до NF155 (IgG) – ключовий тест для діагностики аутоімунної нодопатії та підбору ефективного лікування хронічної демієлінізуючої полінейропатії.
Антитіла до CNTN1 (IgG) – специфічний маркер аутоімунної нодопатії, допомагає у діагностиці та виборі терапії хронічної запальної демієлінізуючої полінейропатії.
Аналіз на антитіла IgG до нейрофасцину 140/186 — важливий тест для діагностики аутоімунних нодопатій, що впливає на вибір лікування при ураженнях периферичної нервової системи.
Аналіз на антитіла до мієліну периферичних нервів з використанням імунофлуоресцентного тесту для діагностики аутоімунних демієлінізуючих захворювань нервової системи.
Кількісне визначення антитіл до мієлін-асоційованого глікопротеїну методом ELISA для діагностики хронічної демієлінізуючої сенсомоторної полінейропатії, особливо при IgM-моноклональній гаммапатії.
Дослідження антитіл до CASPR1 (IgG) методом непрямої імунофлюоресценції для діагностики хронічної запальної демієлінізуючої полірадикулонейропатії (ХЗДП).
Хронічні запальні нейропатії руйнують мієлінову оболонку або перехоплення Ранв'є периферичних нервів. Частина з них має специфічні антитіла, і саме вони визначають, чи допоможуть стандартні імуноглобуліни або потрібне інше лікування, наприклад ритуксимаб.
Антитіла до мієлін-асоційованого глікопротеїну (anti-MAG) спричиняють повільно прогресуючу сенсорну нейропатію з тремором і атаксією у людей старшого віку, часто на тлі моноклональної гаммапатії IgM. Антитіла до мієліну периферичних нервів - загальний маркер демієлінізуючого процесу.
Антитіла до нейрофасцину-155, нейрофасцину-186, контактину-1 та CASPR1 виділяють окрему групу - аутоімунні нодопатії. Вони схожі на хронічну запальну демієлінізуючу полінейропатію (ХЗДП), але мають особливості: виражений тремор, атаксію, нефротичний синдром при CNTN1, швидкий тяжкий початок, і погано відповідають на імуноглобулін, зате реагують на анти-CD20 терапію.
Антитіла до нодальних і паранодальних білків знаходять у 5-10% пацієнтів із діагнозом ХЗДП, і саме ці пацієнти найчастіше вважаються «резистентними». Виявлення антитіл змінює тактику лікування, тому обстеження рекомендоване всім із ХЗДП, яка погано відповідає на терапію першої лінії. При anti-MAG нейропатії потрібно обстежити білки крові на моноклональний компонент.
Для більшості аналізів розділу потрібна кров з вени, яку можна здати в будь-який час дня: натщесерце не обов'язково. Повідомте лікаря про прийом глюкокортикоїдів, імуносупресорів або імуноглобуліну, вони можуть знижувати рівень антитіл. Дослідження ліквору виконують за матеріалом, який бере лікар у стаціонарі. Точні вимоги до матеріалу, транспортування та термін виконання вказані в картці кожного аналізу.
Здати кров можна в пунктах прийому по всій Україні або викликати медсестру додому. Результат надходить в особистий кабінет, а розшифрувати його допоможе лікар-імунолог лабораторії очно в Києві або онлайн. При онлайн-замовленні діє знижка 5%.
Антитіла до нейрофасцину-155 і 186, контактину-1 та CASPR1. Позитивний результат пояснює відсутність ефекту і є підставою обговорити з неврологом ритуксимаб.
Ні, визначення проводять у сироватці крові. Аналіз ліквору лишається частиною загальної діагностики ХЗДП.
Інші напрямки аутоімунної діагностики дивіться в розділі «Аутоімунологія».