KIRs-генотипування (2285)

Метод:

   ПЛР з використанням специфічних для послідовностей праймерів (SSP) або зондової гібридизації (SSO).

Загальна характеристика:

   KIR (імуноглобуліноподібні рецептори клітин-кілерів) експресуються на природних клітинах-кілерах (NK), зв’язують певні молекули HLA і мають завдання розпізнавати клітини з відсутньою або зниженою експресією HLA.

Показання для призначення:

• з метою оцінки напруженості імунної системи при вірусному процессі;
• з метою оцінки напруженості імунної системи при онкологічному процессі;
• діагностика імунологічного безпліддя

Маркер:

   Маркер порушень NK-клітинної ланки імунітету

Клінічна значимість:

   Інфіковані вірусом клітини або пухлинні клітини, які здатні пригнічувати експресію HLA-ознак, можуть бути ідентифіковані за допомогою KIR та усунені NK-клітинами. На сьогодні було охарактеризовано 16 генів KIR, схожих за поліморфізмом з генами HLA, але розташованих поза локусом MHC на хромосомі 19 (19q13.4) у так званому локусі KIR.

   Роль KIR у трансплантації стовбурових клітин крові ще не була детально з’ясована. Однак є вказівки на те, що сумісність лігандів KIR (характеристики HLA) або певних генів KIR самі корелюють з GvHD та частотою рецидивів після трансплантації. Крім того, описана асоціація певних генотипів KIR з гестозом і звичними абортами. Наприклад, у жінок, які мають звичні аборти, швидше бракує генів для активації KIR (гаплотип АА). Можливо, існує зв’язок між відсутністю активуючого KIR та відповіддю на підтримуючу терапію G-CSF у контексті лікування фертильності. Описана також асоціація певних генотипів KIR з інфекційними та аутоімунними захворюваннями.

Правила підготовки пацієнта:

   Тести не вимагають від пацієнта попередньої підготовки. Пацієнту не потрібно голодувати.

   Пацієнти після переливання крові повинні почекати 3 місяці з дати переливання крові. В іншому випадку результати тесту можуть бути ненормальними. У пацієнтів після трансплантації кісткового мозку для дослідження збирають тканини, відмінні від крові (наприклад, фібробласти, клітини слизової оболонки порожнини рота).

   Перед забором матеріалу для дослідження пацієнту пропонується підписати заяву про згоду на проведення молекулярно-генетичного дослідження.