HLA-типування (DRB 1-локус (клас 2) (1623)

Метод:

PCR/Reverse  Hybridisierung (PCRRH).

Загальна характеристика:

HLA-DRB1 належить до паралогів бета-ланцюга HLA класу II. Молекула класу II є гетеродимером, що складається з альфа- (DRA) і бета-ланцюга (DRB), обидва закріплені в мембрані. Він відіграє центральну роль в імунній системі, представляючи пептиди, отримані з позаклітинних білків. 

Показання для призначення:

• Для уточнення сумісності тканин при трансплантації між донором  та реципієнтом; для оцінки схильності до розвитку захворювань (наприклад, апластична анемія).

Маркер:

Маркер гістосумісності

Клінічна значимість:

Молекули HLA (human leucocyte antigens, антигени лімфоцитів людини) виконують роль своєрідних «антен» на поверхні клітин, що дозволяють організму розпізнавати власні та чужі клітини (бактерії, віруси, ракові клітини і т. д.) і при необхідності запускати імунну відповідь, що забезпечує вироблення специфічних антитіл та видалення чужорідного агента з організму.

Синтез білків HLA-системи визначається генами головного комплексу гістосумісності, які розташовані на короткому плечі 6-ї хромосоми. Виділяють два основні класи генів головного комплексу гістосумісності:

І клас включає гени локусів, А, В, З;

II клас – D-область (сублокуси DR, DP, DQ).

HLA антигени I класу представлені поверхні практично всіх клітин організму.

До генів HLA II класу відносяться 24 гени, що відрізняються вираженим поліморфізмом. З усіх генів HLA II класу найбільше значення у клінічній практиці мають 3 гени: DRB1 (більше 400 алельних варіантів), DQA1 (25 алельних варіантів), DQB1 (57 алельних варіантів). Гени HLA II класу експресуються у B-лімфоцитах, активованих T-лімфоцитах, моноцитах, макрофагах та дендритних клітинах.

HLA-фенотип обов’язково враховується під час добору донора для процедури трансплантації. Сприятливий прогноз пересадки органу вищий при найбільшій схожості донора та реципієнта за антигенами тканинної сумісності.

Доведено взаємозв’язок між HLA-антигенами та схильністю до низки захворювань. Так, практично у 85% хворих на анкілозуючий спондиліт і синдром Рейтера виявлений HLA В27 антиген. Більш ніж 95% хворих на цукровий діабет 1 типу визначаються HLA DR3, DR4 антигени.

При наслідуванні антигенів тканинної сумісності дитина отримує по одному гену кожного локусу від обох батьків, тобто половина антигенів тканинної сумісності успадковується від матері та половина від батька. Таким чином, дитина є наполовину чужорідною для організму матері. Ця «чужорідність» є нормальним фізіологічним явищем, яке запускає імунологічні реакції, спрямовані на збереження вагітності. Формується клон імунних клітин, що виробляє спеціальні «захисні» (блокуючі) антитіла.

Несумісність подружжя за HLA-антигенами та відмінність зародка від материнського організму є важливим моментом, необхідним для збереження та виношування вагітності. При нормальному розвитку вагітності «блокуючі» антитіла до батьківських антигенів з’являються з ранніх термінів вагітності. Причому ранніми є антитіла до антигенів II класу гістосумісності.

Подібність подружжя з антигенів тканинної сумісності призводить до «схожості» зародка на організм матері, що стає причиною недостатньої антигенної стимуляції імунної системи жінки, і необхідні для збереження вагітності реакції не запускаються. Вагітність сприймається як чужорідні клітини. У разі відбувається мимовільне переривання вагітності.

Є дані, що показують, що велика кількість збігаються антигенів головного комплексу гістосумісності (HLA) в подружжя може призвести до порушення розпізнавання клітин ембріона імунною системою матері, збільшуючи ризик раннього переривання вагітності. У випадках звичного невиношування вагітності показано проведення HLA-типування подружжю.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити  чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.