fx73 Суміш м’яса 2 (свинина, яловичина, м’ясо куряче) (1283)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Склад:

• Свинина
• Яловичина
• М’ясо курки

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Свині (Sus scrofa) належать до парнокопитних ссавців і є всеїдними. Тобто, як і людина, споживають і рослини, і м’ясо інших тварин. У природі свині населяють території від напівпустель до вологих тропічних лісів з помірним кліматом, а також луки та очеретяні джунглі.

   Домашні породи (Sus domestica) походять із Євразії, але нині поширені по всьому світу. Значним попитом свиняче м’ясо користується в Південній Азії, особливо у Кореї.

   Україна ж взагалі вважається лідером споживання та продажу продуктів свинарства, особливо сала, про яке споконвіку складають легенди та анекдоти.

   Незважаючи на жирність, сало вважається корисним продуктом. Як і свинячі нутрощі, які полюбляють європейці. 

   Але, на жаль, саме у нутрощах, зокрема  печінці, міститься найбільше алергенного вуглеводу галактози-α -1,3-галактози. Його скорочено називають α-Gal або просто альфа-гал.

   Інший важливий алерген свинини — сироватковий альбумін Sus s 1. Це мажорний (головний) алерген м’яса тварини.

   Третім потенційним алергеном свині є білок, що є у складі її епітелію — поверхневого шару шкіри. У тварин він відшаровується у вигляді лупи.

   Основними алергенами яловичини є сироваткові альбуміни, імуноглобуліни та м’язові білки (міозин). Наразі відомо 12 алергенів корови, що нумеруються від Bos d 2 до Bos d 13. Частина з них є як в м’ясі, так і в молоці.

• Bos d 2 виявляється в лупі. Він належить до ліпокалінів. Ці білки можуть викликати гіперчутливість при вдиханні, коли тварина знаходиться поруч і ви дихаєте часточками її шкіри. Такий білок може виявитись значущим чинником алергії для людей, які працюють на коров’ячих фермах і часто контактують з цими тваринами.
• Bos d 3 — білок, що зв’язує кальцій. Такі є і в рослинах, і у тваринах, але мають різну структуру. Чутливість пацієнтів до цих коров’ячих білків дуже низька.
• Сполуки від Bos d 4 до Bos d 7 належать до сироваткових альбумінів. Вони містяться в рідинах тіла, у тому числі в м’ясі. 
• Bos d 13 — міозиновий білок. Він є частиною м’язів, себто власне м’яса тварини.

   Важливим чинником алергії у яловичині є й галактоза-альфа-1,3-галактоза (α-Gal) — альфа-гал. Це вуглевод, реакція на який запускається після укусу кліща.

   Основними алергенними молекулами серед названих є Bos d 6, Bos d 7 та α-Gal. А найважливішим алергеном яловичини вважається сироватковий альбумін Bos d 6. Реакції до нього зустрічаються найчастіше. 

• Bos d 6 знаходиться в м’язах та в молоці ссавців. Він відповідає за перехресну реактивність між яловичиною та молоком. 
• Bos d 7 – це імуноглобулін. До нього чутливі понад 80 % людей з алергією саме на яловичину.

   Важливо знати, що Bos d 6 є основним алергеном у дітей, а імуноглобулін та міоглобулін — у дорослих.

   Важливими алергенами, виявленими в курячому м’ясі, є Gal d 5 (сироватковий альбумін), Gal d 7 (кіназа легкого ланцюга міозину), Gal d 8 (α-парвальбумін), Gal d 9 (β-енолаза), Gal d 10 (альдолаза). Серед цих алергенних молекул   Gallus domesticus 5 або Gal d 5, які є сироватковим альбуміном, класифікуються як основний алерген, відповідальний за вторинну алергію на куряче м’ясо Gal d 8 (α-парвальбумін є одним із важливих і найбільш ранніх ідентифікованих алергенів, який має високу термостабільність і стійкість до перетравлення білка . Gal d 7 (легкі ланцюги міозину 1) також є основним алергеном у м’ясі птиці. Це невеликі білки з різними ізоформами та молекулярною масою від 16 до 24 кДа.

   Gal d 5 є основним алергеном, і перехресна реактивність курячого м’яса з іншим пташиним м’ясом і яєчним жовтком зумовлена ​​цим алергеном (Hemmer, Klug et al. 2016). Дослідження Kuehn et al. (2016) оцінили важливість клінічної перехресної реакції між рибою та курячим м’ясом у пацієнтів (n = 29) з алергією на рибу та куряче м’ясо або лише на куряче м’ясо (n = 7). Дослідження виявило перехресну реакцію між рибою та курячим м’ясом. У пацієнтів з алергією на рибу і куряче м’ясо може розвинутися харчова алергія на куряче м’ясо або рибу відповідно. Таким чином, відомий як «синдром риби-курки», а парвальбуміни, енолази та альдолази визначені як основні перехресно реактивні алергени. В одному попередньому тематичному дослідженні повідомлялося про перехресну реактивність курячого Gal d 8 (α-парвальбуміну) з подібними гомологами від свині, коня та великої рогатої худоби. Перехресна реактивність різних пташиних сироваткових альбумінів і споживання сирого або звареного некруто яєчного жовтка викликає оральні та шлунково-кишкові алергічні реакції разом із легкими або помірними системними реакціями. Крім того, алергія на м’ясо птиці тісно пов’язана з алергією на рибу та молюсків, оскільки ці продукти містять перехресно реактивні гомологічні алергени. М’ясо курки та індички має високу перехресну реакцію. Gal d 7, термостійкий основний алерген у курячому м’ясі, демонструє інтенсивну перехресну реакцію з гомологічними білками індички, гуски та качки.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування