You are here:

Код: 1291

fx30 Суміш фруктів 5 (латекс-асоційованих) (ківі, банан, манго, авокадо, папайя) (1291)

1 013 

Термін виконання: 5-14 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки. Окрема пробірка.

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

 

Склад:

  • Ківі
  • Банан
  • Манго
  • Авокадо
  • Папайя 


Показання для призначення:

  • для діагностики алергічних реакцій
  • для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
  • для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
  • з метою оцінки напруженості імунної системи

 

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп


Клінічна значимість:

   Є два види алергії на ківі — справжня й хибна хвороба. У першому випадку імунна система реагує на один з дванадцяти білків як на речовину, шкідлива організму. Тоді починається вироблення антитіл, обволакивающих патоген, після чого зростає вироблення гістаміну, який і викликає зовнішні прояви алергії.

   Крім цього, іноді виникає алергія на вітаміни або мінерали, що знаходяться в складі ківі. Тоді організм негативно реагує на всі продукти харчування, які містять це хімічна сполука. Але несприйнятливість однією з основних складових їжі зустрічається вкрай рідко, тому таке порушення реєструються в ранньому дитинстві, ще під час першого прикорму.

   Найчастіше, будь-які форми алергії на ківі з’являється у дитини до 6-13 років. У цьому віці імунна система недосконала і нетипово реагує на будь-які нові речовини, що потрапляють в організм. Коли ж людина стає старше і імунітет вже більш розвинений, більшість алергічних реакцій зменшується, іноді аж до повного зникнення. Саме з цієї причини в дорослому віці багато хто може харчуватися їжею, забороненої в дитинстві.

   Хибна алергія на ківі виникає не на самі плоди, а на речовини, що знаходяться на шкірці або в м’якоті. Алергени потрапляють в ківі із зовнішнього середовища під час вирощування плодів. Найчастіше це пов’язано з порушенням умов зростання, використання пестицидів або нітратів.

   Основним алергеном бананів, що ми звикли бачити на полицях супермаркетів, є білок Mus a 1, який входить до групи профілінів. Чутливість до нього означає, що пацієнт має ймовірну сенсибілізацію й до пилку злаків, полину, берези, оливи, а також до апельсинів, кавуна та дині.

   Профіліни легко розкладаються при нагріванні та травленні. Тому симптоми чутливості до них найчастіше проявляються як синдром оральної алергії.

   Наступні три алергени — Mus a 2, Mus a 5 та нещодавно відкритий Mus a 6  — обумовлюють у людей, сенсибілізованих до них, алергію на латекс та латексні вироби. Адже родичі цих білків містяться й у соку гевеї – рослини, з якої отримують природний каучук.

   За деякими даними, чутливість до цих білків банана розвивається у 45 % пацієнтів з алергією на латекс. Окрім банана, у людей з алергією на латекс може розвинутися й алергія до ківі, каштану, манго та авокадо, а також до деяких горіхів. 

   Зокрема, алергічна реакція у дитини з алергією на горіхи може виникнути після вживання сирих бананів або дотику до них. Щоправда, така реакція рідко буває сильною.

   Симптоми латексно-бананової алергії є більш важкими, ніж прояви пилково-бананової. Перші охоплюють генералізовану кропив’янку, біль у животі, блювоту та іноді — анафілаксію.

   Важливим алергеном банана, який не розкладається при нагріванні та травленні, є білок Mus a 3. Він належить до групи білків-переносників ліпідів. Саме чутливість до цього білку найчастіше обумовлює у пацієнтів ризик настання анафілактичних реакцій.

   Родичі протеїну Mus a 3 знаходяться й у кісточкових та інших плодах родини розових (яблуку, персику, абрикосу, вишні, сливі, груші, червоній малині, полуниці), а також у шовковиці, ківі, цитрусових та винограді.

   У кісточкових та ківі можна знайти й тауматин-подібні білки – родичі ще одного бананового алергену — Mus a 4. Кількість цього білка підвищується у стиглих плодах. Він є стабільним і також може призводити до серйозних симптомів, включаючи шкірний висип та проблеми з травленням.

   Наразі вважається, що манго місить алергенні білки Man i 1 і Man i 2. Але їхні точні властивості та функція у рослині ще до кінця не вивчені.

   Також на підставі спостережуваних перехресних реакцій між манго, пилком шовковиці, пилком берези, селерою та морквою був виділений третій алерген у складі фрукту — профілін Man i 3. Він подібний до профілінів пилку берези.  

   Цей алерген присутній як у шкірці манго, так і в його м’якоті. І, на відміну від інших профілінів, є стійким білком. 

   Крім того, у манго виділені гомологи основного алергену берези Bet v 1, який належить до групи PR-10. І ще одного алергену пилку берези — Bet v 5.

   Як з’ясували дослідники, основні алергени манго дуже стійкі до теплової технологічної обробки, причому незалежно від наявності та способу попередньої. Відтак алергенність манго зберігається і в його екстрактах, і в пюре та в нектарах. 

   Окрім того, не виявлено суттєвої різниці у ступені алергенності манго залежно від його зрілості.

   Оскільки профілін манго подібний до профіліну берези, ймовірний розвиток перехресної алергії на фрукт у людей, які гіперчутливі до пилку берези, та навпаки.

   Також повідомляється про перехресну реакцію між манго та латексом. Вона є різновидом синдрому «латекс — плоди». Алерген, відповідальний за більшість випадків цього синдрому, — гевеїн (Hev b 6.02). Гомологічні йому білки, окрім мангових, виявлені в авокадо, каштанах, бананах, ківі, томатах, папаї.

   Крім того,  виявлена перехресна реактивність ​​між насінням манго та його родичами фісташками і кеш’ю. Але вона не поширювалася на м’якоть плоду. 

   Окрім цього, відомі випадки зв`язку між алергічною чутливістю до манго, селери та полину.

   Алергія на авокадо не така поширена, як гіперчутливість до арахісу або молюсків, але може бути не менш небезпечною.

   Сенсибілізація до цього екзотичного плоду може проявлятися двома способами. Перший – це синдром оральної алергії, симптомами якого є відчуття свербежу в ротовій порожнині, на губах, в горлі або на ділянці шкіри навколо рота. 

   Виникають ці симптоми під час вживання авокадо в їжу або через декілька хвилин після того. Особливо схильні до такої реакції особи, які страждають на алергію до пилку берези. 

   Друга причина, чому люди розвивають чутливість до авокадо, – це перехресна алергія, що виникає у пацієнтів, вже гіперчутливих до латексу. Такий зв’язок є наслідком подібності алергенних білків, що містяться в авокадо, до білків каучуку, з якого виготовляють латекс.

   Але сенсибілізація може бути й зворотною: спочатку розвивається алергія на плід, потім – на латекс.

   Причиною сенсибілізації до папаї є її алергенні білки:

  1. Папаїн, або ендополігалактуроназа – Car p1. Він частково відповідає за дозрівання плодів та є алергеном пилку. Тобто міститься і в пилку, і в плоді рослини, викликаючи синдром «пилку – плоди». Саме цей білок – причина виникнення синдрому оральної алергії у чутливих до папаї пацієнтів. Білок цього класу міститься в пилку кедра та кипарису. Тому, якщо людина сенсибілізувалась до Car p 1, у неї може розвинутися перехресна алергія до аналогічних кедрових та кипарисових білків. І навпаки.
  2. Цистеїнові протеази – Car p 2. Вперше ці білки відкрили саме в папаї. Вони зазвичай зустрічаються у плодах. Наприклад, ананасі, інжирі та ківі. Зміст протеаз, як правило, вищий у незрілих плодах. Ці білки є в соках десятків різних рослинних сімейств. Цистеїнові протеази використовуються як приправа для приготування м’яса.
  3. Хітінази. У фрукті їх дві. Першого та другого класів. Хітінази другого класу, незважаючи на схожість зі своїми родичками, вважаються незначними алергенами. А ось хітінази-1, крім папаї, знайдені в:
  • ківі,
  • про їстівні каштани,
  • про помідор,
  • банані,
  • авокадо,
  • квасолі,
  • пшениці.
  1. Хімопапаїн. Латекс незрілого плоду папайї, з якого виділено цей білок, містить згадуваний вище папаїн. До речі, присутність у складі папайї латексного білка обумовлює той факт, що до плоду найчастіше сенсибілізуються ті, хто вже має алергію на латекс. Вони можуть бути чутливими до соку фікуса.
  2. Ендопептидаза. Цей білок є основним алергеном дині.

   Також у складі папайї виділили профілін. Білки цього класу входять до складу кожної клітини кожної рослини. І три чверті з них подібні між собою.


Правила підготовки пацієнта
:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.


Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування