fx28 Суміш харчових продуктів 28 (кунжут, креветки, яловичина, ківі) (1313)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Склад:

• Кунжут
• Креветки
• Яловичина
• Ківі

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Алергія на кунжут входить до десятки найпоширеніших дитячих харчових алергій. Всього лише від 20 до 30% дітей з чутливістю до цього насіння переростають її.

   Подібна чутливість часто виникає у дітей, які страждають на алергію до інших продуктів. Тому важливо бути якомога обережніше, вводячи сезам у раціон таких пацієнтів.

   До того ж у дітей, які мають алергію на Сезам, поширені важкі реакції. Наприклад, згідно з нещодавно опублікованими дослідженнями, які фінансуються Національним інститутом алергії та інфекційних хвороб, у США від чутливості до кунжуту страждає близько 1,1 млн осіб.

   На відміну від гіперчутливості до інших продуктів, алергія на креветок частіше розвивається у дорослому віці і є довічною. При цьому ризик захворіти збільшується, якщо креветковою алергією вже страждає хтось із членів сім’ї.

   Або якщо сам пацієнт вже сенсибілізований до пилового та/або раковинного (голубиного) кліща.

   Адже, як і креветки, а також лобстери та краби, кліщі відноситься до членистоногих. Отже, всі представники цього типу тварин мають схожі білки, які викликають перехресну чутливість.

   Головний із таких білків — тропоміозин. Крім креветок та кліщів він міститься і в лусниці. Ця представниця безхребетних живе в наших будинках і, подібно до тарганів, виходить на полювання вночі.

   Характерною ознакою тропоміозину є стійкість до нагрівання. В результаті його алергенні властивості зберігаються і в креветках, що зазнали кулінарної обробки.

   І ще: тропоміозин зустрічається як у членистоногих, так і в молюсках. Тому іноді у людей, чутливих до тропоміозину, спостерігається алергія на молюсків, і алергія на равликів.

   Втім, викликати реакцію гіперчутливості на креветок здатний як алергенний білок. Адже ракоподібні, які вирощуються промислово, знаходяться у водному середовищі, для знезараження якого використовують антибіотики або інші речовини. Їхні залишкові сліди можуть утримуватися в креветках.

   Основними алергенами яловичини є сироваткові альбуміни, імуноглобуліни та м’язові білки (міозин). Наразі відомо 12 алергенів корови, що нумеруються від Bos d 2 до Bos d 13. Частина з них є як в м’ясі, так і в молоці.

• Bos d 2 виявляється в лупі. Він належить до ліпокалінів. Ці білки можуть викликати гіперчутливість при вдиханні, коли тварина знаходиться поруч і ви дихаєте часточками її шкіри. Такий білок може виявитись значущим чинником алергії для людей, які працюють на коров’ячих фермах і часто контактують з цими тваринами.
• Bos d 3 — білок, що зв’язує кальцій. Такі є і в рослинах, і у тваринах, але мають різну структуру. Чутливість пацієнтів до цих коров’ячих білків дуже низька.
• Сполуки від Bos d 4 до Bos d 7 належать до сироваткових альбумінів. Вони містяться в рідинах тіла, у тому числі в м’ясі. 
• Bos d 13 — міозиновий білок. Він є частиною м’язів, себто власне м’яса тварини.

   Важливим чинником алергії у яловичині є й галактоза-альфа-1,3-галактоза (α-Gal) — альфа-гал. Це вуглевод, реакція на який запускається після укусу кліща.

   Основними алергенними молекулами серед названих є Bos d 6, Bos d 7 та α-Gal. А найважливішим алергеном яловичини вважається сироватковий альбумін Bos d 6. Реакції до нього зустрічаються найчастіше. 

• Bos d 6 знаходиться в м’язах та в молоці ссавців. Він відповідає за перехресну реактивність між яловичиною та молоком. 
• Bos d 7 – це імуноглобулін. До нього чутливі понад 80 % людей з алергією саме на яловичину.

   Важливо знати, що Bos d 6 є основним алергеном у дітей, а імуноглобулін та міоглобулін — у дорослих.

   Є два види алергії на ківі — справжня й хибна хвороба. У першому випадку імунна система реагує на один з дванадцяти білків як на речовину, шкідлива організму. Тоді починається вироблення антитіл, обволакивающих патоген, після чого зростає вироблення гістаміну, який і викликає зовнішні прояви алергії.

   Крім цього, іноді виникає алергія на вітаміни або мінерали, що знаходяться в складі ківі. Тоді організм негативно реагує на всі продукти харчування, які містять це хімічна сполука. Але несприйнятливість однією з основних складових їжі зустрічається вкрай рідко, тому таке порушення реєструються в ранньому дитинстві, ще під час першого прикорму.

   Найчастіше, будь-які форми алергії на ківі з’являється у дитини до 6-13 років. У цьому віці імунна система недосконала і нетипово реагує на будь-які нові речовини, що потрапляють в організм. Коли ж людина стає старше і імунітет вже більш розвинений, більшість алергічних реакцій зменшується, іноді аж до повного зникнення. Саме з цієї причини в дорослому віці багато хто може харчуватися їжею, забороненої в дитинстві.

   Хибна алергія на ківі виникає не на самі плоди, а на речовини, що знаходяться на шкірці або в м’якоті. Алергени потрапляють в ківі із зовнішнього середовища під час вирощування плодів. Найчастіше це пов’язано з порушенням умов зростання, використання пестицидів або нітратів.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування