fx26 Суміш харчових продуктів 26 (білок яйця, білок молока, арахіс (земляний горіх), гірчиця) (1311)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Склад:

• Білок яйця
• Білок молока
• Арахіс
• Гірчиця 

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Алергія на курячі яйця – явище доволі розповсюджене. Не дивлячись на те, що в яйцях міститься багато вітамінів та речовин, вони можуть спровокувати різні неприємні реакціі: з боку шлунково-кишкового тракту, дихальної системи. Також можуть виникнути почервоніння та свербіж шкіри.

   Загалом, алергія на яйця розділяється на 2 види: алергія на курячий білок і алергія на жовток. Останній є досить слабким алергеном, майже в 50 разів слабкіше білка. В основній же своїй масі алергія на яйця стосується здебільшого білка або альбуміну.

   На жаль, алергія на курячі яйця не лікується, проте ви можете послабити її прояв, тобто прибрати з раціону харчування шкідливі для вас продукти. Як правило це:

• майонез,
• соус тартар,
• суміші для випічки,
• морозиво,
• сухі сніданки,
• вафлі,
• суфле,
• паста,
• спагетті,
• макарони
• борошно
• ковбаски
• м’ясний рулет
• сосиски.

   Також обов’язково звертайте увагу при купівлі тих чи інших продуктів на їхній склад: альбумін, лізоцим, коагулянт, загущувач, емульгатор, вителін, глобулін для вас заборонені. Особливістю алергії на яйця є той факт, що іноді вона тягне за собою алергію на куряче м’ясо і яйця інших птахів. Таке явище називається перехресна алергія. Важливо знати, що людям з алергією на курячі яйця протипоказані щеплення від грипу, висипного тифу, кліщового енцефаліту.

   Алергія на білки коров’ячого молока — це захворювання, при якому імунна система людини сприймає молочний білок як алерген. У відповідь вона виділяє антитіла, що викликають алергічну реакцію.

   Молоко корови містить більш ніж 25 різноманітних протеїнів, здатних викликати алергію. Реакція може виникати як на один вид молочного білка, так і на декілька одночасно.

   Важливими алергенами молока є білки сироватки та казеїни. Вони містяться у тій частині молока, що зсідається під час виготовлення м’якого сиру. І ті й інші викликають алергічну сенсибілізацію через шлунково-кишковий тракт.

   Більшість людей, чутливих до коров’ячого молока, полісенсибілізовані одночасно до кількох казеїнових та сироваткових білків.

   У хворих таким різновидом алергії буде спостерігатись реакція не лише після вживання молока. Вони реагуватимуть й на продукти, що містять похідні молока у будь-якому вигляді. Це твердий або домашній сир, кефір, йогурт, сметана, вершки, морозиво. Тобто їжа, що напряму має виготовлятись з молока.

   Але ще є продукти, які містять приховані молочні білки. Це маргарин, молочний шоколад, цукерки, готові напівфабрикати, кондитерські, ковбасні та макаронні вироби, сухі сніданки, тощо.

   Інколи зустрічається змішана реакція на білки коров’ячого молока. Тобто у людини присутня як непереносимість лактози, так і алергія.

   Арахіс відрізняється від інших представників родини тим, що його боби не розкриваються при висиханні й дозрівають під землею. Тому арахіс ще називають земляним горіхом.

   Факторів ризику алергії до арахісу кілька:

• Вік. Харчова алергія найчастіше зустрічається у дітей. Особливо — у малюків і немовлят. Травна система розвивається одночасно з дорослішанням організму та з роками з меншою ймовірністю реагує на алергенну їжу.
• Випадки алергії до арахісу в минулому. У тих, у кого в дитинстві виникала реакція на арахіс, ймовірне її повторення і в дорослому віці.
• Інші види алергічних реакцій.Ті, у кого є алергія до одного продукту, мають підвищений ризик алергії до інших. Наприклад, в осіб з  чутливістю до арахісу можливий розвиток реакції на мигдаль, гречку, сою та персик.

   І навпаки: наявність іншого типу алергії, такої як поліноз, особливо — реакції на пилок берези й споріднених з нею ліщини, граба та вільхи — збільшує також ризик перехресної харчової алергії до сирих бобів арахісу.

• Сімейний алергічний анамнез. Людина схильна до підвищеного ризику алергії до арахісу, якщо у її родичів діагностували інші види алергічної реакції, особливо харчової.
• Атопічний дерматит. Діти з тяжким перебігом цього захворювання і / або алергією до яєць схильні до виникнення чутливості до арахісу.

   Найпоширенішими симптомами гірчичної алергії є:

• свербіж;
• контактний та атопічний дерматит;
• кропив’янка;
• проблеми з диханням;
• хрипи;
• риніт;
• закладеність носа;
• астматичні напади;
• відчуття запаморочення;
• втрата свідомості;
• нудота;
• блювота;
• діарея та біль у животі;
• ангіоневротичний набряк горла, обличчя, язика та губ.

   Найважчими проявами, які може мати алергія на гірчицю, є анафілактичний шок та спричинена фізичними вправами анафілаксія. Обидва ці стани потребують негайної медичної допомоги, оскільки несуть пряму загрозу життю.

   Вчені зазначають, що дози гірчичних алергенів, на які здатна зреагувати людина, можуть бути дуже низькими. 

   Так, вважається, що за один раз в середньому людина вживає до 1340 мг приправи з гірчиці. Але у подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні, у якому взяли участь 28 дітей та двоє дорослих, пацієнти реагували вже на 40 мг та 440 мг приправи. Науковці пояснюють це тим, що гірчична паста містить близько 33 % насіння. І чистого білка в ній не менше 6%.

   Вживають у їжу кілька видів гірчиці:

• чорну (Brassica nigra);
• коричневу (сизу або східну) (Brassica juncea);
• білу, або її ще називають жовтою (Brassica alba або Sinapis alba).

   При цьому гірчичний порошок містить суміш жовтої та східної гірчиці.

   Основним алергеном у східній гірчиці є Bra j 1, у жовтій — Sin a 1. 

   Останній належить до групи альбумінів, які є частими компонентами насіння. Він стійкий до нагрівання та дії ферментів під час травлення.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування