fx18 Суміш харчових продуктів 7 (горох, арахіс, боби сої) (1302)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Склад:

• Горох
• Арахіс
• Боби сої

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   На сьогодні  охарактеризовано чотири алергени гороху.

1. 7S-віциліноподібний глобулін Pis s 1. Як показують результати досліджень, саме білки цього класу відповідальні за анафілактичну реакцію на горох. А також на інше насіння, у якому вони зазвичай містяться. На віцилін гороху, зокрема, реагують близько 80 % людей, чутливих до цього овоча.
2. Конвіцилін Pis s 2. До нього чутливі понад 70 % людей, у яких алергія на горох.
3. Білок-переносник ліпідів (LTP) Pis s 3. Він, як і два попередні алергени, здатний викликати важкі реакції, аж до анафілаксії. Чутливість до таких білків, як правило, є маркером істинної харчової алергії. У випадку з горохом таку чутливість демонструє приблизно половина пацієнтів з алергією до нього.
4. Ізофлавонредуктаза Pis s IFR. Цей гороховий алерген має 56-80 відсотків ідентичності  з білками даного класу, що містяться у пилку берези, плодах яблуні, груші, апельсина, манго, лічі, моркви, банана та нуту. Визначає перехресну реактивність. 
5. Профілін Pis s. Білки цього класу входять до складу будь-яких клітин усіх рослин. При цьому 75 % профілінів у навіть не споріднених між собою представників флори є подібними. Також профіліни є маркерами перехресної чутливості до широкого спектра рослинних продуктів.

   Ці білки здатні залишатися алергенними навіть під час нагрівання при 60°C протягом 30 хвилин або кип’ятінні при 100 °C протягом 5 хвилин. Водночас автоклавування при 120 °C протягом 15 хвилин значно знижує їх алергенну активність. 

   Арахіс відрізняється від інших представників родини тим, що його боби не розкриваються при висиханні й дозрівають під землею. Тому арахіс ще називають земляним горіхом.

   Факторів ризику алергії до арахісу кілька:

• Вік. Харчова алергія найчастіше зустрічається у дітей. Особливо — у малюків і немовлят. Травна система розвивається одночасно з дорослішанням організму та з роками з меншою ймовірністю реагує на алергенну їжу.
• Випадки алергії до арахісу в минулому. У тих, у кого в дитинстві виникала реакція на арахіс, ймовірне її повторення і в дорослому віці.
• Інші види алергічних реакцій.Ті, у кого є алергія до одного продукту, мають підвищений ризик алергії до інших. Наприклад, в осіб з  чутливістю до арахісу можливий розвиток реакції на мигдаль, гречку, сою та персик.

   І навпаки: наявність іншого типу алергії, такої як поліноз, особливо — реакції на пилок берези й споріднених з нею ліщини, граба та вільхи — збільшує також ризик перехресної харчової алергії до сирих бобів арахісу.

• Сімейний алергічний анамнез. Людина схильна до підвищеного ризику алергії до арахісу, якщо у її родичів діагностували інші види алергічної реакції, особливо харчової.
• Атопічний дерматит. Діти з тяжким перебігом цього захворювання і / або алергією до яєць схильні до виникнення чутливості до арахісу.

   Існують два типи соєвої алергії:

• IgE – опосередкований, коли алергічна реакція розвивається миттєво;
• IgE – неопосередкований. Це уповільнений тип, коли симптоми алергії з’являються через 24—48 годин після вживання сої у чистому вигляді, соєвого молока або продукту, що містить сою.

   При алергії до сої першого типу організм виробляє антитіла, відомі як імуноглобуліни Е (IgE) антитіла. Вони помилково розпізнають молекули сої як шкідливі та у відповідь продукують біологічні речовини (в тому числі гістамін) щоб атакувати ці молекули. Таке вивільнення біологічно активних речовин призводить до алергічних проявів. З’являється висип, рідше виникає блювота, біль у животі, діарея та у поодиноких випадках – порушення дихання та анафілаксія.

   На відміну від IgE-опосередкованої алергії на сою, при другому типі захворювання антитіла IgE не беруть участь у виникненні алергічної реакції. При цьому симптоми відтерміновані і, як правило, виникають з боку шлунково-кишкового тракту. Це можуть бути болі у шлунку або кишечнику, діарея (у тому числі із кров’ю), блювота, рефлюкс та кольки.

   У рідкісних випадках у немовлят може виникнути синдром індукованого харчовим білком ентероколіту. Він включає діарею та важку повторювану блювоту. Ці симптоми виникають через дві-три години після потрапляння в організм соєвого білка.

   Не існує прямого зв’язку між алергією до сої та коров’ячого молока, оскільки у них немає спільного білка. Але людина може реагувати на обидва продукти.

   Тому суміші на основі соєвого білка не рекомендована дітям до шести місяців або в будь-якому віці при наявності симптомів шлунково-кишкового тракту, але може розглядатися в індивідуальному порядку з 6-12 місяців.

   Адже при IgE-опосередкованій алергії до сої супутня алергія до коров’ячого молока зустрічається у 7-14 % випадків, тоді як при IgE-неопосередкованій – у 30-50 %.

   У другому випадку механізм виникнення непереносності і сої, і коров’ячого молока подібний.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування