fx17 Суміш фруктів 3 (зелене яблуко, банан, груша, персик) (1289)

Метод:

   RAST (Radioimmunoassay /Радіоімунологічний аналіз, Radioallergosorbent test/Радіоаллергосорбентний тест) – кількісне визначення.

Склад:

• Зелене яблуко
• Банан
• Груша
• Персик

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   У пошуках причин, чому алергія на яблука іноді проявляється сильніше, вчені виявили головного «винуватця» проблеми. Ним визнаний білок (протеїн) Mal d1, що міститься в будь-яких типах продуктів. Кількість цієї речовини в яблуках збільшується по мірі їх зберігання. Чим довше фрукти лежать у шухлядах після збору, тим вище у них буде концентрація протеїну Mal d1.

   Саме Pru p 3, який не перетравлюється ферментами кишечника, а також термостабільний, тобто не руйнується при нагріванні, є первинним алергеном. До нього виникає сенсибілізація у жителів Італії, Іспанії, Греції, а також Ізраїлю. 

   Алергія до інших перелічених вище фруктів, там, як правило, є вторинною і виникає через подібність алергену персика до алергенів інших плодів.

   Алергія на персик є найбільш поширеною формою IgE-опосередкованої гіперчутливості до фруктів у Середземномор’ї. Її поширеність можна оцінити в 10—40 % в Іспанії та Італії — у пацієнтів з алергією на пилок. Або в Ізраїлі — навіть до 75 % — в осіб, які мають алергію до фруктів та/або рослин.

   У Північній Європі історія відрізняється лише тим, що жителі цієї частини континенту спочатку розвивають чутливість до пилку берези. Його білки подібні до алергенів кісточкових та інших плодів родини розових. 

   Проте ці білки легко розкладаються травними ферментами. Тому не викликають симптомів харчової алергії, а лише синдром оральної алергії, який проявляється у ротовій порожнині, глотці та на обличчі.

   За розвиток синдрому оральної алергії відповідають термолабільні білки з групи PR-10, які містяться й у пилку й у фруктах рослин родини розових, у тому числі — в персику.

   А от симптоми власне харчової алергії спричиняє, у першу чергу, вже згаданий білок персика Pru p 3,  сенсибілізація до якого частіше розвивається через травний тракт. Саме у цьому плоді міститься, так би мовити, головний фруктовий алерген родини розових.

   Основним алергеном бананів, що ми звикли бачити на полицях супермаркетів, є білок Mus a 1, який входить до групи профілінів. Чутливість до нього означає, що пацієнт має ймовірну сенсибілізацію й до пилку злаків, полину, берези, оливи, а також до апельсинів, кавуна та дині.

   Профіліни легко розкладаються при нагріванні та травленні. Тому симптоми чутливості до них найчастіше проявляються як синдром оральної алергії.

   Наступні три алергени — Mus a 2, Mus a 5 та нещодавно відкритий Mus a 6  — обумовлюють у людей, сенсибілізованих до них, алергію на латекс та латексні вироби. Адже родичі цих білків містяться й у соку гевеї – рослини, з якої отримують природний каучук.

   За деякими даними, чутливість до цих білків банана розвивається у 45 % пацієнтів з алергією на латекс. Окрім банана, у людей з алергією на латекс може розвинутися й алергія до ківі, каштану, манго та авокадо, а також до деяких горіхів. 

   Зокрема, алергічна реакція у дитини з алергією на горіхи може виникнути після вживання сирих бананів або дотику до них. Щоправда, така реакція рідко буває сильною.

   Симптоми латексно-бананової алергії є більш важкими, ніж прояви пилково-бананової. Перші охоплюють генералізовану кропив’янку, біль у животі, блювоту та іноді — анафілаксію.

   Важливим алергеном банана, який не розкладається при нагріванні та травленні, є білок Mus a 3. Він належить до групи білків-переносників ліпідів. Саме чутливість до цього білку найчастіше обумовлює у пацієнтів ризик настання анафілактичних реакцій.

   Родичі протеїну Mus a 3 знаходяться й у кісточкових та інших плодах родини розових (яблуку, персику, абрикосу, вишні, сливі, груші, червоній малині, полуниці), а також у шовковиці, ківі, цитрусових та винограді.

   У кісточкових та ківі можна знайти й тауматин-подібні білки – родичі ще одного бананового алергену — Mus a 4. Кількість цього білка підвищується у стиглих плодах. Він є стабільним і також може призводити до серйозних симптомів, включаючи шкірний висип та проблеми з травленням.

   Існують два типи алергічних реакцій, які можуть викликати рослинні харчі, у тому числі груша. Це істинна харчова та перехресна алергії. 

   Зазвичай смертельно небезпечна реакція на плід груші (Pyrus communis) зустрічається у мешканців країн Середземномор`я. Цей феномен пояснюється поширеною в регіоні істинною харчовою сенсибілізацією до персика. 

   А якщо точніше, до його головного алергену — білка-переносника ліпідів (LTP) Pru p 3. Він є близьким родичем алергенного LTP груші Pyr c 3. 

   Відтак у людей, гіперчутливих до персика, з високою ймовірністю може розвинутися перехресна алергія до груші. А також до плодів інших рослин родини розових:

• яблука,
• сливи,
• абрикоса,
• малини,
• черешні,
• вишні.

   Особливістю білків, що переносять ліпіди, є стійкість до нагрівання та травних ферментів. Як наслідок людина, сенсибілізована до грушевого LTP, відчуватиме симптоми алергії при вживанні не лише свіжих плодів, а й таких, що пройшли кулінарну обробку та входять до складу джемів, варення, компотів й кулінарних виробів. 

   А от для Північної та Центральної Європи, а також Північної Америки є характерним так званий березово-плодовий синдром. Це перехресна алергія на плоди, яка розвивається у людей, гіперчутливих до березового пилку. Пояснюється такий зв`язок спорідненістю головних алергенів: Bet v 1 берези та Pyr c 1 груші.

   І оскільки цей грушевий білок руйнується при нагріванні, реакція на нього у вигляді синдрому оральної алергії проявляється лише при вживанні свіжих плодів.

   Ще два білки-родичі, що є причиною перехресної алергії між березовим пилком та плодами груші, — профіліни Bet v 2 та Pyr c 4. Органічні молекули, що представляють цей клас речовин, входять до складу усіх частин усіх без винятку рослин та в ¾ випадків споріднені між собою. 

   Тож якщо у вас є алергія на профілін груші, цілком вірогідний розвиток реакції й на профіліни інших плодів. Наприклад, вишневого Pru av 4, який, як і його грушевий родич, є дуже подібним до березового Bet v 2.

   Своєю чергою грушевий ізофлавон редуктаза (рослинний аналог людських естрогенів) Pyr c 5 відповідає за перехресну алергічну реакцію з іншими плодами, що містять речовини цього класу. Зокрема соєю, бананом та апельсином.

   Утім, викликати реакцію гіперчутливості можуть не лише свіжі груші, а й сушені. В цьому випадку людина може сенсибілізуватися як до описаних вище алергенних білків, так і до сульфітів. 

   Ці похідні сірки використовують для запобігання псуванню сухофруктів та появи на них цвілі. Сама цвіль, до речі, також здатна стати причиною алергії.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування