fx16 Суміш фруктів 2 (груша, лимон, суниця (полуниця), ананас) (1288)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення

Склад:

• Груша
• Лимон
• Суниця ( полуниця)
• Ананас

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Існують два типи алергічних реакцій, які можуть викликати рослинні харчі, у тому числі груша. Це істинна харчова та перехресна алергії. 

   Зазвичай смертельно небезпечна реакція на плід груші (Pyrus communis) зустрічається у мешканців країн Середземномор`я. Цей феномен пояснюється поширеною в регіоні істинною харчовою сенсибілізацією до персика. 

   А якщо точніше, до його головного алергену — білка-переносника ліпідів (LTP) Pru p 3. Він є близьким родичем алергенного LTP груші Pyr c 3. 

   Відтак у людей, гіперчутливих до персика, з високою ймовірністю може розвинутися перехресна алергія до груші. А також до плодів інших рослин родини розових:

• яблука,
• сливи,
• абрикоса,
• малини,
• черешні,
• вишні.

   Особливістю білків, що переносять ліпіди, є стійкість до нагрівання та травних ферментів. Як наслідок людина, сенсибілізована до грушевого LTP, відчуватиме симптоми алергії при вживанні не лише свіжих плодів, а й таких, що пройшли кулінарну обробку та входять до складу джемів, варення, компотів й кулінарних виробів. 

   А от для Північної та Центральної Європи, а також Північної Америки є характерним так званий березово-плодовий синдром. Це перехресна алергія на плоди, яка розвивається у людей, гіперчутливих до березового пилку. Пояснюється такий зв`язок спорідненістю головних алергенів: Bet v 1 берези та Pyr c 1 груші.

   І оскільки цей грушевий білок руйнується при нагріванні, реакція на нього у вигляді синдрому оральної алергії проявляється лише при вживанні свіжих плодів.

   Ще два білки-родичі, що є причиною перехресної алергії між березовим пилком та плодами груші, — профіліни Bet v 2 та Pyr c 4. Органічні молекули, що представляють цей клас речовин, входять до складу усіх частин усіх без винятку рослин та в ¾ випадків споріднені між собою. 

   Тож якщо у вас є алергія на профілін груші, цілком вірогідний розвиток реакції й на профіліни інших плодів. Наприклад, вишневого Pru av 4, який, як і його грушевий родич, є дуже подібним до березового Bet v 2.

   Своєю чергою грушевий ізофлавон редуктаза (рослинний аналог людських естрогенів) Pyr c 5 відповідає за перехресну алергічну реакцію з іншими плодами, що містять речовини цього класу. Зокрема соєю, бананом та апельсином.

   Утім, викликати реакцію гіперчутливості можуть не лише свіжі груші, а й сушені. В цьому випадку людина може сенсибілізуватися як до описаних вище алергенних білків, так і до сульфітів. 

   Ці похідні сірки використовують для запобігання псуванню сухофруктів та появи на них цвілі. Сама цвіль, до речі, також здатна стати причиною алергії.

   На сьогодні виділено два головних алергенних білки, що містяться в лимоні. Це захисний білок Cit l 1 та Cit l 3 – білок-переносник ліпідів (LTP).

   Доведено, що LTP лимону та апельсину перехресно реагують з основним алергеном персика Pru p 3. Він належить до цієї ж групи й є чи не найважливішим харчовим алергеном Південної та Східної Європи.

   Це означає, що люди, які мають алергію на лимон або апельсин, можуть також бути гіперчутливими як до персика, так і до інших представників родини розових, до якої він належить: яблук, груш, полуниць, абрикосів, слив та вишень.

   Окрім того, основним білковим компонентом насіння лимону, як і інших цитрусових, є білок зберігання цитрин. Такі протеїни відзначаються особливою стійкістю, не руйнуються під впливом високих температур під час кулінарної обробки, а тому залишаються алергенними у будь-якому стані.

   Якщо лікар-алерголог поставив вашій дитині діагноз «алергія до полуниці», це може означати схильність до алергії до пилку берези та до плодів інших представників родини розових, до якої належить червона ягода. Це, зокрема, суниця, персик, абрикос, ожина, малина, вишня та яблуко – у цих рослин подібний білковий склад. А алергія до будь-якого продукту означає, що імунна система людини погано реагує на конкретний білок, який у ньому міститься.

   На жаль, алергенний білок у плодах розових схожий за будовою на головний алерген пилку берези. Тому, за результатами досліджень вчених із Технічного університету Мюнхена (TUM), близько 30 % людей, що реагують на пилок берези, чутливі також і до алергенів полуниці та її родичів.

   У людей з алергією на ананас може розвинутися перехресна алергія з латексом, що містить алергенні білки, подібні до алергенів ананаса. 

   Тому людям з групи ризику слід з обережністю контактувати з речами, виготовленими з латексу. До них, зокрема, належать:

• лікарняні рукавички,
• лейкопластир,
• гігієнічні серветки,
• милиці,
• манжети для контролю артеріального тиску,
• презервативи,
• гумовий посуд,
• гумові іграшки,
• зубні щітки.

   Алергія на латекс може бути пов’язана з алергією на інші фрукти і плоди — це так званий латексно-фруктовий синдром. До таких харчів належать: 

• • авокадо,
  • банани,
  • каштани,
  • інжир,
  • ківі,
  • манго,
  • маракуя,
  • соя,
  • полуниця.

   Якщо у вас алергія на ананас, існує підвищена ймовірність того, що у вас також може бути алергія на деякі з перерахованих вище фруктів і плодів. І навпаки.

   Також чутливість до ананасів може бути пов’язана з алергією на пилок берези. 

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування