fx12 Суміш харчових продуктів 6 (борошно житнє, рис, картопля, печериці, гарбуз) (1301)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення

Склад:

• борошно житнє
• рис
• картопля
• печериці
• гарбуз

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії

• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Жито – поширена зернова культура. Зі зерна виготовляють квас, виробляють борошно, що йде переважно на хліб, отримують крохмаль, також його використовують як сировину для виробництва спирту. До складу житнього зерна входять білки, вуглеводи, клітковина, вітаміни групи B, PP, E, мінеральні речовини. У білку зерна містяться лізин та треонін – амінокислоти, необхідні для зростання та відновлення тканин, виробництва гормонів та антитіл. Як дієтичний продукт жито корисне при цукровому діабеті. У гомеопатії застосовують есенцію зі свіжих квітучих колосків жита.

   Жито є одним із найбільш алергенних злаків. До її основних алергенів належать Secc1 (інгібітор трипсину/амілази), Secc 12 (профілін), Secc 20 (секалін) та гліадин. При алергії на жито можливий розвиток перехресних реакцій на пшеницю, ячмінь, овес та рис. Алергія на пилок жита під час його цвітіння може виникати у пацієнтів із сенсибілізацією до житнього борошна, і навпаки. Крім того, у пацієнтів з алергічною реакцією на жито нерідко виявляється підвищення специфічних IgE до горіхів, маку, кунжуту, сої та ківі.

   У рисі міститься кальцій, залізо, вітаміни групи В. Він складається з вуглеводів та відносно невеликої кількості білка. Білковий склад рисового зерна: глютеніни, глобуліни, альбуміни та проламіни. Крім широкого застосування в кулінарії, рис, а саме його оболонка, використовується в деяких виробничих процесах, таких як продукція очищеної альфа-целюлози та фурфуролу.

   Рис не містить глютен, тому часто використовується для харчування дорослих та дітей з непереносимістю чи порушеннями засвоєння цієї речовини. Він вважається гіпоалергенним продуктом, але все ж таки містить потенційно алергенні речовини – більше 10 білків. У зв’язку з цим рис може викликати розвиток алергії, що супроводжується продукцією специфічних антитіл класу IgE. У цьому випадку розвивається стійка алергічна чутливість, реакція виникає при вживанні незначної кількості злаку. Виражена алергічна реакція можлива як у дорослих, так і у дітей – до 5% немовлят не переносить рисову кашу. Також на дитину може впливати вживання рису його матір’ю, що годує, — через грудне молоко. Також у дитини можлива реакція на пилок рису.

   Чутливість до рису може бути придбаною у спадок або з’явилася протягом життя – часто вона виникає у людей, які працюють на виробництві або зберіганні цього злаку. Хоча причиною розвитку негативної реакції може бути не саме зерно, а речовини, що використовуються при обробці полів, де вирощувався рис, або його зберігання: інсектициди, гербіциди, добрива.

   Сирий рис більш алергенний, ніж варений, хоча деякі алергени рису є термостабільними (наприклад, білки – переносники ліпідів) і зберігають алергенний потенціал навіть після обробки. У той же час рис вважається гіпоалергенним продуктом і входить до складу різних елімінаційних дієт (дієт, які призначаються при алергії та виключають деякі продукти).

   Склад картоплі досить різноманітний, до нього входять крохмаль, азотисті речовини, цукр, клітковина, жири, кислоти, що титруються, пектинові речовини, нуклеїнові кислоти, мінерали, вітаміни С, В1, В2, В6, РР, К і каротиноїди.

   За біологічною цінністю білки картоплі перевершують білки багатьох зернових культур. Вони містяться всі амінокислоти, які у рослинах, зокрема незамінні: лізин, метіонін, треонін, триптофан, валін, фенілаланін, лейцин, ізолейцин. При цьому в картоплі також є багато алергенів, у тому числі належать до сімейства профілінів. Головними алергенами є пататин та туберин. Крім того, у складі присутні білки – інгібітори цистеїнової та аспартатної протеаз та катепсин D, що належать до сімейства трипсину сої. Картопляне борошно та крохмаль зазвичай не містять алергени.

   Не виключаються перехресні реакції на пилок яблуні, берези, вільхи, а також на речовини, що входять до складу овочів сімейства пасльонових (баклажан, томати, солодкий перець та ін.).

   Гриби можуть чудово доповнити м’ясо, салат, випічку, соус, вони смакують з картоплею, в млинцях, з бобовими чи з рисом… А ще вони – джерело білку, амінокислот, вітамінів А, Д, Е, та В. Та одного разу, ще готуючи гриби, під час чистки, чи вже смакуючи ними, ви можете помітити неприємні симптоми алергії, навіть якщо до цього моменту мали справу з грибами роками. А ще чхання чи/та нежить можуть з’являтись у вас, коли ви йдете лісом, де так приємно пахне грибами після літнього дощу. У всіх цих випадках винуватцями вашої реакції можуть бути спори, які виділяються у повітря у вологу погоду або при дотику до гриба. Вони, як правило, й є основними чинниками алергії на гриби, але не харчової, а респіраторної. Тобто, такої, що проявляється при контакті алергена з органами дихання. Така чутливість до грибів, як показує практика, у населення зростає.

   Отже, особливістю алергії до грибів є те, що не обов’язково куштувати цей продукт, щоб мати реакцію до нього. Достатньо вдихнути його спори або просто торкнутись.

   Алергічна реакція, яку може викликати гарбуз, пов`язана із вмістом у ньому білків запасу та профілінів. Білки останньої групи знаходяться у кожній клітині рослини, підтримуючи їх роботу у нормальному стані. 

   При цьому близько ¾ усіх профілінів, навіть не споріднених між собою, подібні за структурою. Зокрема, гарбуз містить профіліни, подібні за структурою до профіліну дині Cuc m 2. 

   Білки запасу Cuc ma 4 та Cuc ma 5 є сильними алергенами. Вони стійкі до нагрівання та травлення, тому, потрапляючи в кишківник, не розкладаються й встигають сенсибілізувати людину через слизову оболонку травного тракту.

   Наявність у гарбузі цих білків зумовлює виникнення у людей, чутливих до них, перехресної реакції до алергенів інших плодів, овочів та фруктів, а також їхнього пилку. У першу чергу це стосується членів родини Cucurbitaceae, до якої, окрім гарбуза, належать цукіні, огірок, дині, кавуни та кабачок.

   Окрім того, при алергії на гарбуз у людини може розвинутися алергія на:

• цитрусові;
• диню;
• помідори;
• полуницю;
• персик;
• нектарин;
• банан;
• пилок амброзії, берези, злаків.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування