fx11 Суміш харчових продуктів 5 (кукурудза, горох, квасоля біла, каротель, броколі) (1300)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення

Склад:

• кукурудза
• горох
• квасоля біла
• каротель
• броколі

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи.

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Хоча білки усіх бобових мають подібну структуру, ступінь їхньої алергенності різна. 

   При цьому загальною особливістю більшості бобових алергенів є природна стійкість до термічного та хімічного розщеплення, а також до дії протеаз — ферментів травлення.

   У горосі виділено чотири алергени:

• Pis s 1 — глобулін з групи віцилінів.
• Pis s 2 — конвіцилін.
• Pis s IFR — ізофлавон-редуктаза.
• Pis s — профілін. Білки цього класу входять до всіх частин усіх без винятку рослин. При цьому три чверті з них є подібними навіть у тих рослин, що належать до різних родин.

   Перші два білки входять до групи алергенів, що зазвичай містяться у насінні різних рослин, зокрема бобових, і належать до групи білків запасу. Саме вони відомі стійкістю та здатністю викликати анафілаксію.

   Це пов`язане з тим, що алергенні білки запасу знаходяться в основному у стиглих горошинах, де їхня частка сягає 75-80 %. Алергенність ці сполуки зберігають навіть після нагрівання до 60 °С протягом 30 хвилин або кип’ятінні при 100 ° С протягом п’яти хвилин.

   Окрім алергічної реакції, горох може викликати  не-IgE-залежний синдром ентероколіта, індукований харчовими білками (Food Protein Induced Enterocolitis Syndrome — FPIES). Це агресивна клітинно-опосередкована гіперчутливість шлунково-кишкового тракту до їжі. Вона зазвичай провокується коров’ячим молоком або соєю.

   Так само, як у випадку з червоною квасолею, не виділені алергени зеленої та білої її родичок. Остання, як вважається, також зрідка стає причиною алергії. Але водночас може стати причиною отруєння.

   Відомо про випадок ангіоневротичного набряку у семирічного хлопчика, пов’язаний з вдиханням парів з вареної білої квасолі.

   Що стосується зеленої квасолі, то вона здатна викликати алергічну реакцію при контакті з нею або вдиханні випарів. Це стосується як сирих, так і варених бобів.

   У дослідженнях пацієнтів із чутливістю до кукурудзи було з’ясовано, що 86 % з них реагували саме на Zea m 14. Він виявлений, зокрема, в кукурудзяному борошні. Така висока чутливість до Zea m 14 робить його основним алергеном маїсу.

   Ба більше, наявність саме цього білка в кукурудзі зумовлює високий ступінь її перехресної реактивності із:

• персиком,
• яблуком,
• волоським горіхом,
• арахісом,
• рисом,
• насінням соняшника,
• французькою квасолею,
• абрикосом.

   Втім, така перехресна реактивність загалом  виражена помірно. Тобто, як вважається, її розвивають трохи більше ніж половина людей з алергією до маїсу. 

   Але з цього правила є винятки. Так, доведено, що кукурудзяний LTP має високу перехресну реактивність із LTP рису та персика, але не пшениці чи ячменю. Також високий ступінь схожості  — 72 % — мають LTP кукурудзи та коров’ячого гороху.

   Інший алерген кукурудзи − Zea m 25, тіоредоксин. Він є на 74 % ідентичним з алергенним білком пшениці Tri a 25 і виявляє з ним чітку перехресну реактивність. 

   Дослідники дійшли висновку: тіоредоксини є алергенами, що можуть сприяти виникненню симптомів астми пекаря. Також вони можуть бути пов’язані з алергією на пилок злаків.

   Важливо, що люди з алергією на кукурудзяний пилок можуть також проявляти алергію до насіння кукурудзи через наявність в них обох білка Zea m 13. 

   Крім названих, у насінні кукурудзи ідентифіковані ще щонайменше 12 алергенних білків з меншим клінічним значенням. Серед них паналергенний профілін Zea m 12. 

   Втім, у насінні кукурудзи його значно менше, ніж у пилку цієї рослини, або в плодах помідора чи в селері. Цей профілін може мати невелике клінічне значення, оскільки руйнується при тепловій обробці. Проте його наявність у насінні кукурудзи здатна відігравати важливу роль у розвитку професійної астми через вдихання кукурудзяного борошна або пилу.

   Переважно таку реакцію викликає головний алерген броколі — LTP (білок перенесення ліпідів), що міститься у її листі.

   Як зазначають науковці, білки-переносники ліпідів широко присутні в рослинному світі: їх виявлено у фруктах та овочах, горіхах та арахісі, пилку дерев та трав, а також у латексі.

   Однією з головних функцій LTP є захист рослин від шкідників – патологічних бактерій та грибів. Саме тому ці білки стійкі до нагрівання та ферментів, що беруть участь у травленні. 

   Потрапивши в кишечник людини, ці алергени зберігають цілісність та здатність сенсибілізувати людину через слизову оболонку травного тракту. 

   Окрім цього, поширеність LTP може призвести до розвитку у людини, гіперчутливої до броколі, перехресної алергії до різних овочів та фруктів й до пилку деяких рослин. Так, наукова література містить відомості про анафілактичну реакцію, яка після вживання броколі виникла у пацієнтів, чутливих до пилку амброзії та полину.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування