Код: 1545

f60 Ставрида (1545)

903 

Термін виконання: 5-14 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки. Окрема пробірка.

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.


Загальна характеристика
:

   Рід морських риб родини ставридових ряду окунеподібних; довжина до 45 см, вага 400–500 г, іноді до 1 кг. Поширені в тропічних і субтропічних морях. У Чорному морі — 2 види: ставрида звичайна (Т. trachurus L.) при берегах Криму і ставрида середземноморська (Т. mediterraneus ponticus Al.), яка іноді заходить і в Азовське море, важливого промислового значення.

 

Показання для призначення:

  • для діагностики алергічних реакцій;
  • для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій;
  • контролю ефективності проведеної терапії;
  • для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії;
  • з метою оцінки напруженості імунної системи.

 

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп


Клінічна значимість:

   Риба і морепродукти входять до списку восьми найалергенніших продуктів харчування. Алергія на рибу зустрічається у 1-2% населення, особливо у регіонах, де риба – важлива частина раціону. Наприклад, у країнах Середземномор’я, Скандинавії чи Південно-Східної Азії.

   При цьому алергія на рибу у дорослих та підлітків діагностується частіше, ніж у дітей.

   Крім того, люди з алергією на один із видів риби зазвичай (але не завжди) мають алергію і на більшість інших її видів.

   Основний алерген риби – білок парвальбумін, велика кількість якого присутні у багатьох видах річкової та морської риби. І алергенність парвальбуміну зберігає навіть після приготування. Він термостабільний і не руйнується при нагріванні чи заморожуванні.

   Парвальбумін є практично у будь-якій рибі, крім тунця. Але й у ньому алерген накопичується: тунці – хижаки, вони поїдають інших риб, тканини яких містять парвальбумін.

   Рівні парвальбуміну значно варіюються у різних тканинах та відрізняються у різних видів риб. Найбільша алергенна активність парвальбуміну виявлена у м’язах риби. Але м’язи коропа та оселедця, наприклад, містять у 100 разів більше парвальбуміну, ніж м’язи скумбрії та ставриди

   Крім основних алергенів-парвальбумінів у м’язах риб присутні алергенні білки енолаза та альдолаза.


Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

 

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування