f40 Тунець (0925)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Тунець є важливою дикою рибою, що виловлюється в тропічних і субтропічних океанах. Вони можуть виживати при температурі нижчій за 5°C і мають пантропічне та помірно тепле поширення. Тунець в основному зустрічається в Тихому, Індійському та Атлантичному океанах у міжтропічній зоні. У всьому світі поширеність алергії на рибу становить 0,2%. Поширеність алергії на рибу вища в країнах, де риба споживається як основний продукт харчування та де розташована велика кількість рибопереробних підприємств. Тунець широко споживається в США, Європі та інших країнах світу. Алергія на тунця в першу чергу викликається пероральним шляхом і вдруге через вплив випарів під час приготування та відварювання риби або обробки риби та через контакт. Повідомляється, що у сенсибілізованих окремих тунців алергени викликають оральний алергічний синдром, ангіоневротичний набряк, кропив’янку, нудоту, блювання та біль у животі, симптоми з боку очей або верхніх дихальних шляхів, такі як ринорея та свербіж у носі, і навіть професійну астму та риніт. Основним алергеном в рибі тунця є Thu a 1, парвальбумін, який є високостабільним і термостійким білком, що міститься в м’язах риби. Парвальбумін риб є паналлергеном, який відповідає за перехресну реактивність між різними видами риб. Пацієнти з алергією на тунець можуть виявляти 50% перехресної реакції з лососем і тріскою. Також повідомляється про перехресну реакцію між рибою з плавцями та молюсками, такими як ракоподібні. Людям з алергією на рибу рекомендується уникати риби в будь-якому вигляді з раціону.

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій;
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій;
• контролю ефективності проведеної терапії;
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії;
• з метою оцінки напруженості імунної системи.

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Тунець є однією з найважливіших диких риб у всьому світі. Тунець важить від 4 до 110 кг. Тунець має товсте та обтічне тіло, яке загострене ззаду до тонкого хвостового стебла та має хвіст, схожий на підводне крило. Цей місячний хвіст забезпечує гідродинамічні сили, які допомагають тунцю стабільно плавати.

   У тунця алерген бета (β) парвальбумін міститься в м’язах. Тунець – це темна м’язова риба (подібна до скумбрії), яка вважається менш алергенною, ніж біла м’язова риба (наприклад, тріска або пікша), через наявність меншої кількості парвальбуміну в темній м’язовій тканині. Тунець має високий рівень вільної амінокислоти гістидину (який під час ферментативної реакції може утворювати гістамін) у м’язах. Риб’ячий желатин, який виявлено як рибний алерген, в основному отримують зі шкіри тунця.

   Сенсибілізація до риби зазвичай починається в дитинстві, і пацієнти переважно залишаються алергічними протягом усього життя. У пацієнтів з алергією на рибу при ковтанні риби або при контакті з рибою або рибними продуктами може розвинутися один симптом або кілька клінічних проявів, включаючи кропив’янку та екзему. Клінічні симптоми можуть виникати в одному або кількох органах і можуть бути від легкої до тяжкої анафілаксії. Клінічні прояви алергії на рибу зазвичай включають:

• Легкий [(синдром оральної алергії (ОАС), загальна еритема]
• Середній (кропив’янка, блювота, біль у животі, діарея)
• Важкий (ангіоневротичний набряк, астма, анафілаксія)

   Пацієнти з алергією на плавникову рибу, таку як тунець, можуть виявляти 50% перехресної реакції на інші плавникові риби (наприклад, лосось і тріска). Парвальбумін риб є паналлергеном, який демонструє перехресну реакцію серед близькоспоріднених риб. Алергени з тунця та минтая (c 1) мають високу перехресну реакцію з алергенами лосося. Кілька повідомлень про випадки згадували про моносенсибілізацію до тунця. Крім того, відомо, що у кількох пацієнтів з алергією на рибу розвивається алергія на креатинкіназу тунця.

   Повідомляється, що незначні алергени β-енолази та альдолази також мають перехресну реакцію, але реактивність у кожної людини відрізняється.

   Пацієнтам з алергією на молюсків (креветок і омарів) або плавники рекомендується уникати всіх видів молюсків або плавників через високий рівень перехресної реактивності.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду)або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування