f37 Мідії (0601)

Метод:

  FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Мідії – це морські двостулкові молюски, поширені по всьому світу та споживані в різних частинах світу. Блакитні мідії є комерційно важливими двостулковими молюсками, які використовуються як їжа протягом багатьох років і зустрічаються в морях помірного клімату по всьому світу. Вони можуть переносити широкий діапазон солоності, температури та впливу хвиль. Вживання мідій (сирих, варених або оброблених) є основним шляхом впливу алергену на мідії. Вторинними шляхами впливу є вдихання аероалергенів, що утворюються під час очищення, приготування їжі, сушіння та чищення мідій, а також контакт зі шкірою на робочому місці. Вживання мідій викликає оральний алергічний синдром, кропив’янку, ангіоневротичний набряк, анафілаксію, шлунково-кишкові симптоми, такі як нудота, блювання та діарея у сенсибілізованих осіб. Повідомлялося, що професійний вплив мідій на працівників ресторанів, працівників харчових продуктів або працівників заводів з переробки морепродуктів викликає респіраторні симптоми, такі як астма та риніт, а також контактний дерматит. Основним алергеном, ідентифікованим у синій мідії, є Myt e 1, тропоміозин. Висока гомологія послідовності білка тропоміозину призводить до перехресної реактивності між молюсками (устрицями, кальмарами, мідіями та морськими гребінцями) і ракоподібними (креветками, омарами, крабами), і навіть з кліщами домашнього пилу, тарганами та паразитами. Основним підходом до запобігання алергічних реакцій на мідії для сенсибілізованих осіб є уникнення ковтання видів молюсків і ракоподібних. 

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій;
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій;
• контролю ефективності проведеної терапії;
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії;
• з метою оцінки напруженості імунної системи.

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Молюски – це м’якотілі тварини, тіло яких складається з двох відділів: стопи і вісцерального відділу. Молюсків вважають молюсками та класифікують як черевоногих (наприклад, равлик, морське вушко, ліхтар, вусик тощо), двостулкових (наприклад, молюск, мідія, устриця, морський гребінець) і головоногих (таких як восьминіг, кальмар, каракатиця).

   Алергенні білки молюсків мають низьку молекулярну масу, термостабільні, водорозчинні та містяться в їстівній частині всіх видів молюсків. Білок мідій поділяється на водорозчинну фракцію, тобто саркоплазматичний білок, солерозчинну фракцію, тобто міофібрилярний білок, і нерозчинну у воді фракцію, тобто матричний білок. 

   Серед усіх їстівних видів ракоподібних і молюсків тропоміозин є основним алергеном, і понад 60% пацієнтів з алергією на молюсків виявляються чутливими до тропоміозину. Тропоміозин ракоподібних і молюсків має від 55 до 70% однакової амінокислотної послідовності. Тропоміозин є термостабільним білком з молекулярною масою від 33 до 38 кДа. У молюсків алергенні молекули не чітко визначені.

   Пацієнти з алергією на один вид двостулкових молюсків (молюски, мідії, устриці та гребінці) можуть перехресно реагувати на інші види двостулкових молюсків. Повідомлялося про перехресну реакцію між мідіями, равликами, устрицями та кальмарами. Люди з алергією на молюсків (устриці, кальмари, мідії та морські гребінці) також можуть мати алергію на ракоподібних (креветки, омари, раки або краби) через схожий вміст алергенного білка, і очікується, що люди однаково реагуватимуть як на ракоподібних, так і на молюсків. Тропоміозин вважається пан-алергеном і є основною причиною перехресної реакції між ракоподібними та молюсками, а також з іншими безхребетними, такими як таргани, пилові кліщі та паразити. Тропоміозин з устриць, мідій, молюсків і гребінців має 70-100% амінокислотної гомології. Встановлено, що тропоміозин мідії має високу схожість з тропоміозином черевоногих молюсків (таких як морські вушка, раковина тюрбана та вусик), демонструючи 71,5–75,4% ідентичності з морськими вушками, 74,3–74,6% ідентичності з раковиною тюрбана та 69,0–70,1% подібність до вусика.

   Виявлено, що алерген кліщів домашнього пилу тропоміозин перехресно реагує з тропоміозином блакитної мідії (Myt e 1), середземноморської мідії (Myt g 1) і азіатської зеленої мідії (Per v 1). 

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду)або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування