f306 Лайм (0543)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Лайм доступний, якщо не поширений, у всьому індустріально розвиненому світі та має багато традиційних застосувань у країнах, що розвиваються. Підсолоджений або несолодкий бутильований сік лайма, заморожений сік лайма, сироп лайма та лайм — це одні з найпопулярніших продуктів із лайма, які доступні в більшості супермаркетів. Лайм використовується в змішаних напоях (наприклад, маргарита), як маринад, гарнір і соус, а також у знаменитому ключевому пирозі з лаймом. З лайму часто готують варення, желе та мармелад, а іноді маринують. Сік і шкірне масло використовують для ароматизації оброблених харчових продуктів. Подрібнене листя вживають у деяких яванських стравах. На Філіппінах з подрібненої шкірки готують цукерку з молоком і кокосом. У тропічній Африці гілочки лайма – популярні жувальні палички. Лайми є чудовим джерелом вітаміну С.

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій;
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій;
• контролю ефективності проведеної терапії;
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії;
• з метою оцінки напруженості імунної системи.

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Батьківщиною лайма є індо-малайський регіон. Зараз його вирощують у тропічних регіонах майже по всьому світу, зокрема у Флориді. Існує 2 основних типи цього невеликого лимоноподібного зеленого цитрусового фрукта: кислий (основними видами є перський лайм і мексиканський або ключовий лайм), який вирощується комерційно, і солодкий, який рідко зустрічається в Північній Америці. Лайми були схрещені з іншими видами цитрусових.

   Сік використовувався в процесі фарбування шкіри, а також як інгредієнт у косметиці. Зневоднену шкірку згодовують худобі. В Індії для очищення металу використовують подрібнену висушену цедру і осад, що залишився після освітлення соку лайма. Олія пілінгу ручного віджиму використовується в парфумерній промисловості.

   Сік, листя і кора кореня використовуються в різних гомеопатичних цілях. Крім того, існує багато суто забобонних способів використання лайма в Малайї.

   Лайм може викликати симптоми харчової алергії у чутливих людей, хоча це не є поширеним явищем. Алергічні реакції подібні до тих, що спостерігаються при застосуванні інших цитрусових, і в основному складаються з контактного дерматиту та контактної кропив’янки.

   Повідомлялося про неалергічний фітофотодерматит, фототоксичну реакцію, що виникає на шкірі під впливом сонячного світла після контакту з рослинами, що містять фуранокумарини. У 97 (16%) із 622 дітей та 7 (7%) із 104 вожатих у таборі розвинувся фототоксичний дерматит. Висипання були обмежені кистями, зап’ястками та передпліччями та виглядали як дискретні та злиті поліморфні плями та лінійні смуги. Вважалося, що причиною було виготовлення кульок помандера (саше). Виробники прокололи шкірку лайму (основний компонент) ножицями, виділяючи олії, які, як відомо, містять фотореактивні сполуки фурокумарину (псоралену).

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування