Код: 2493

ex2 Суміш епітелію домашніх тварин

965 

Термін виконання: 5-14 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки. Окрема пробірка.

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз– кількісне визначення.


Склад:

e1 – епітелій кішки;

e5 – епітелій собаки;

e6 – епітелій  морської свинки;

e87 – епітелій щура + протеїни сироватки/сечі;

e88 – епітелій миші + протеїни  сироватки/сечі.


Показання для призначення:

  • При підозрі на сенсибілізацію до епідермальних алергенів у дітей та дорослих;
  • при обстеженні пацієнтів з почервонінням та печінням очей, набряком повік, сльозотечею, чханням, закладеністю, ринореєю, свербінням у носі, кашлем, задишкою, бронхоспазмом, алергічним дерматитом;
  • за неможливості проведення шкірних проб.

 

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп.

 

Клінічна значимість:

   Під алергологічними дослідженнями, що містять у своїй назві словосполучення “суміш алергенів”, мається на увазі комплексне скринінгове дослідження, що дозволяє виявити сенсибілізацію (підвищену чутливість організму) до певної групи алергенів. При цьому результат даного дослідження видається загалом по суміші алергенів, а не по кожному конкретному алергену, що входить до цієї групи.

   Алерген – це речовина, що викликає алергічну реакцію. При атопічних захворюваннях алергени стимулюють утворення антитіл класу IgE та є причинними факторами розвитку клінічних симптомів алергічних захворювань. Виявлення в крові специфічних імуноглобулінів Е до певного алергену підтверджує його роль у розвитку алергічної реакції І типу (реагінової), а отже, дозволяє визначити можливого “винуватця” алергії та призначити відповідні лікувальні та профілактичні заходи.

   Сенсибілізація до алергенів тварин може викликати виражені алергічні реакції та захворювання. Основним шляхом попадання алергену в організм є інгаляційний, з розвитком респіраторних симптомів алергії, почервонінням та свербінням очей, набряком повік, чханням, ринореєю, кашлем, бронхоспазмом, задишкою. При попаданні алергенів на шкіру сенсибілізованих осіб може виникнути алергічний дерматит, кропив’янка.

   Існує поширена помилка, що алергія розвивається на шерсть тварин, проте насправді алергенні білки містяться у слині, виділеннях, епітелії, лупі, секреті періанальних залоз, сечі тварини. Необхідно враховувати, що “неалергенних” тварин немає і виражені реакції гіперчутливості виникають навіть на гладкошерстих або лисих домашніх тварин.

   Найбільш сильними та поширеними є алергени кішок та собак, які містяться в шерсті, слині, лупі (епітелії), секретах потових залоз тварин. Алергени кішки можуть тривалий час (іноді тижні та місяці) зберігатися в приміщенні, де раніше знаходилася тварина.

   Алергени собак входять до складу домашнього пилу та у великих кількостях присутні не лише у приміщеннях, де мешкають тварини, а й у торгових центрах, навчальних закладах, громадському транспорті та квартирах, де собаки не живуть. Існує перехресна реактивність між деякими алергенами кішок та собак, а також інших тварин (наприклад, коней, овець, свиней, мишей та щурів), тому нерідко виявляється гіперчутливість відразу до кількох видів тварин.

   Алергія на гризунів іноді виникає у персоналу лабораторій, при домашньому утриманні морських свинок, мишей та щурів або при високому забрудненні приміщень сечею даних тварин. Алергенні білки містяться в епітелії, сироватці, сечі щурів та мишей. Крім респіраторних або шкірних симптомів, описано випадок анафілактичної реакції після укусу щура. Між алергенами гризунів спостерігається перехресна реактивність, хоча, за деякими дослідницькими даними, алергени морської свинки, що містяться в епітелії, мають імунологічно незалежну від інших видів алергічну активність.

   Для пацієнтів, сенсибілізованих до епідермальних алергенів, головним лікувально-профілактичним заходом є виключення контакту із причинно-значущим алергеном.

Навіщо використовується дослідження?

  • Виявлення сенсибілізації до алергенів домашніх та лабораторних тварин у дітей та дорослих;
  • визначення можливих причин алергічного захворювання (алергічного риніту/ринокон’юнктивіту, бронхіальної астми, атопічного дерматиту, кропив’янки, ангіоотеки);
  • вирішення питання про доцільність визначення специфічних IgE до окремих алергенів цієї групи.

 

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.


Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування.