You are here:

Код: 3010

ANA-профіль (імуноблот) (3010)

6 890 

Термін виконання: 7 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки. Окрема пробірка.

Склад тесту:

RNP/Sm, Sm, SS-A (Ro-60), SS-B, Ro-52, Scl-70, PM-Scl, Jo-1, Centromere-B, PCNA, dsDNA , нуклеосоми, гістони, рибосомальний білок P, AMA-M2.

 

Метод:

Імуноблот (IB)

 

Загальна характеристика:

Антитіла до ядерних антигенів (ANA) – це гетерогенна група аутоантитіл, спрямованих проти компонентів власних ядер.


Показання для призначення:

  • аутоімунний панкреатит;
  • первинний біліарний цироз;
  • еритеми, васкулярні та папульозні висипи;
  • вовчакова нефропатія;
  • системний червоний вовчак;
  • аутоімунна патологія серцево-судинної системи;
  • лімфаденопатія.
  • системні захворювання сполучної тканини

 

Маркер:

Неспецифічної аутоімунної реактивності


Клінічна значимість:

ANA найбільш характерні для пацієнтів на системний червоний вовчак (ВКВ). Вони виявляються у 98% хворих нею, що дозволяє вважати це дослідження основним тестом для діагностики ВКВ. Висока чутливість ANA щодо ВКВ означає, що повторні негативні результати роблять діагноз “ВКВ” сумнівним. При цьому відсутність ANA повністю не виключає захворювання. У невеликої частини хворих ANA відсутні на момент появи симптомів ВКВ, але виникають протягом першого року хвороби. У 2% хворих антитіла до ядерних антигенів не виявляються ніколи. При негативному результаті аналізу у пацієнта з симптомами ВКВ доцільно провести більш специфічні для ВКВ лабораторні тести, в першу чергу на антитіла до дволанцюгової ДНК (анти-dsDNA). Виявлення анти-dsDNA у пацієнта з клінічними ознаками ВКВ трактується на користь діагнозу “ВКВ” навіть за відсутності ANA.

ВКВ виникає в результаті комплексу імунологічних порушень, що розвиваються протягом тривалого часу. Ступінь дисбалансу імунної системи з перебігом хвороби поступово наростає, що знаходить своє відображення в збільшенні спектру аутоантитіл. Перший етап аутоімунного процесу характеризується наявністю генетичних особливостей імунної відповіді (наприклад, певних алелей головного комплексу гістосумісності, HLA) при відсутності відхилень лабораторних досліджень. На другому етапі в крові вдається виявити аутоантитіла, при цьому клінічних ознак ВКВ немає. Антитіла до ядерних антигенів, а також анти-Ro-, анти-La-, антифосфоліпідні антитіла найбільш часто виявляються на цьому етапі. Виявлення ANA асоційоване з 40-кратним збільшенням ризику ВКВ. Період між появою ANA і розвитком клінічних симптомів буває різним і становить в середньому 3,3 року. Пацієнти з позитивним результатом аналізу на ANA відносяться до групи ризику по розвитку ВКВ і потребують періодичного спостереженні у ревматолога і в лабораторному обстеженні. Третій етап аутоімунного процесу характеризується появою симптомів хвороби, при цьому в крові вдається виявити найбільш широкий спектр аутоантитіл, включаючи анти-Sm-антитіла, антитіла до дволанцюгової ДНК і рибонуклепротеіну. Таким чином, для отримання повної інформації про ступінь імунологічних порушень при ВКВ тест на ANA необхідно доповнювати аналізом на інші аутоантитіла.

Перебіг ВКВ варіюється від стійкої ремісії до фульмінантного люпус-нефриту. Щоб дати прогноз захворювання, оцінити його активність і ефективність лікування, використовують різні клінічні та лабораторні критерії. Так як ні один з тестів не дозволяє однозначно передбачити загострення або ураження внутрішніх органів, моніторинг ВКВ – це завжди комплексна оцінка, що включає дослідження ANA, а також інших аутоантитіл і деяких загальноклінічних показників. На практиці лікар самостійно визначає набір тестів, найточніше відображають, як змінюється перебіг захворювання у кожного пацієнта.

Особливий клінічний синдром являє медикаментозний вовчак. Він розвивається на тлі прийому деяких лікарських препаратів (найчастіше прокаїнаміду, гідралазину, деяких інгібіторів АПФ і бета-блокаторів, ізоніазиду, міноцикліну, сульфасалазину, гідрохлортіазиду і ін.) І характеризується симптомами, що нагадують ВКВ. У крові більшості пацієнтів з лікарською вовчак також вдається виявити ANA. При симптомах аутоімунного процесу у пацієнта, який приймає ці препарати, рекомендується аналіз на ANA, щоб виключити  медикаментозний вовчак. Особливість  медикаментозного вовчака полягає в зникненні імунологічних порушень і симптомів хвороби після повної відміни препарату – в цей час рекомендується контрольне дослідження ANA, і негативний результат підтверджує діагноз “лікарська вовчак”.

ANA виявляються у 3-5% здорових людей (в групі пацієнтів старше 65 років ця цифра може досягати 10-37%). Позитивний результат у пацієнта без симптомів аутоімунного процесу необхідно інтерпретувати з урахуванням додаткових анамнестичних, клінічних та лабораторних даних.


Правила підготовки пацієнта:

  1. Вранці, натщесерце з 8 до 11 години  або через 4-5 годин після останнього вживання їжі. За 24 години до здачі аналізу не вживати жирну їжу. Дітям у віці до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям у віці від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.
  2. Незадовго до взяття крові випити 1–2 склянки звичайної негазованої води. Дітей обов’язково напувати негазованою водою (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин).
  3. Забір крові проводити перед прийомом медикаментів. Факт прийому медикаментів вказати в бланку направлення.
  4. Виключити вплив фізичного навантаження і психоемоційних факторів у день здачі, не палити  протягом 30 хвилин до здачі аналізу.

 

Температура транспортування: -20°C

Стабільність зразка:

В охолодженому стані – 14 днів.