Секреторний IgA в калі (0819)

Метод:

EIA (імуноферментний) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Імуноглобуліни захищають організм людини від проникнення в нього мікроорганізмів і чужорідних агентів. Вони містять антиген-зв’язуючу частину (Fab-фрагмент (fragment antigen binding – антиген-зв’язуючий фрагмент)) і Fc-фрагмент (fragment crystallizable – фрагмент, здатний до кристалізації), останній з яких може взаємодіяти з клітинами імунної системи і факторами комплементу. Частина імуноглобуліну Fab розпізнає антигени в розчині (наприклад, токсини) і антигени, пов’язані з мікроорганізмами (наприклад, бактерій, вірусів). Антигензв’язуюча ділянка може ініціювати пряму нейтралізацію токсинів, сенсибілізацію імунокомпетентних клітин, ослаблення вірусної інфекційності або розвиток реакції запалення.

Показання для призначення:

• Діагностика та подальше спостереження хронічного запального захворювання кишечника (хвороба Крона, виразковий коліт)

Маркер:

   Маркер оцінки стану імунної системи (основного імуноглобуліну, що бере участь в імунній відповіді).

Клінічна значимість:

   Звичайним результатом інфекцій є збільшення вмісту в сироватці крові всіх класів імуноглобулінів. Підвищені рівні IgA виявляються при інфекційних захворюваннях в шкірі, кишечнику, дихальних шляхах і нирках. Злоякісна проліферація імуноглобулін-продукуючих клітин (плазматичних клітин) викликає підвищення в сироватці крові рівня окремого імуноглобуліну (плазмоцитома). Дефіцит імуноглобуліну може бути пов’язаний з синдромом втрати білка, спадковим дефіцитом або може бути вторинним по відношенню до лімфоїдних злоякісних новоутворень. Через сповільнену швидкість синтезу імуноглобуліну А його концентрація в сироватці крові у немовлят нижче, ніж у дорослих.
   Підвищений рівень IgA при: IgA мієломі, хворобі Ходжкіна, лімфомі, хронічних інфекційних захворюваннях, захворюваннях печінки,  IgA-нефропатії, ураженні слизових оболонок, аутоімунних захворюваннях, синдромі Віскотта-Олдрича, гістроінтерстиційних пухлинах.
   Знижений рівень IgA при: агаммаглобулінемії, селективному дефіциті IgA, атопічному дерматиті, новоутвореннях лімфатичної системи, злоякісних анеміях, гемоглобінопатіях, мальабсорбції.

Правила підготовки пацієнта:

1. Виключити протягом 72 годин до здачі калу: прийом проносних препаратів, введення ректальних свічок, олій; обмежити прийом медикаментів, що впливають на перистальтику кишечника (беладонни, пілокарпіни та ін); прийом препаратів, що впливають на забарвлення калу (залізо, вісмут, сірчанокислий барій); інвазивні маніпуляції

** Можна здавати і на фоні прийому ферментативних препаратів (креон, мезим та інших).

2. Протягом 72 годин до здачі калу та під час забору калу пацієнт повинен утриматися від прийому алкогольних напоїв.
3. Дослідження рекомендується проводити на початок прийому антибіотиків та інших антибактеріальних хіміотерапевтичних препаратів.
4. При заборі калу уникати контакту з водою (засобами), сечею; виключити можливість влучення слизу, менстр. крові.
5. Не допускається забір зразка калу з унітазу та після проведення клізми.

   Зі свіжого ранкового стільця, з 3-4-х точок (розміром з горошину) забирається кал (5 г) у пластиковий контейнер одноразового застосування (без наповнювача).

• Доставка в лабораторію протягом 24 годин після забору матеріалу в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС), якщо доставка перевищує зазначений час, то кал заморожується (при tº -20 ºС) і транспортується в замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.
• Бажано ранковий кал, але вечірній кал – допустимо, зберігання після забору матеріалу в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС) на нижній полиці холодильника та вранці негайна доставка до лабораторії.

Транспортировка: 

   У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи разморожування.

Інтерференція:

Інтерпретація:

510-2040 µg/g.