Оксалати в добовій сечі (1999)

Метод:

PHOT (фотометрія) – кількісне визначення.

Показання до призначення:

• Обстеження пацієнтів з нирковою недостатністю та виключення розвитку у них оксалурії.
• Патологія ШКТ, цукровий діабет.
• Діагностика причин сечокам’яної хвороби.
• Моніторинг перебігу захворювання, контроль розвитку ускладнень та ефективності лікування.
• Остеопороз.
• Вегетаріанська дієта.
• Порушення функції паращитоподібних залоз.
• Діагностика первинної гіпероксалурії, вторинної оксалурії.
• Оксалурія при надмірно підвищеному введенні вітаміну С.

Маркер:

Гіпероксалурії.

Клінічна значимість:

Оксалати – це солі та ефіри щавлевої кислоти. В організм вони потрапляють з їжею або утворюються внаслідок розпаду гліоксилату та гліцину. Лише 10-15% від загальної кількості оксалатів, що екскретуються з сечею, походить безпосередньо від оксалатів, що надходять з їжею.

Оксалати повністю фільтруються в клубочках, потім реабсорбуються та секретуються в канальцях. Підвищений вміст оксалатів в сечі провокує утворення кальцій-оксалатів, найбільш поширеного виду ниркових конкрементів. Високий вміст оксалатів в їжі знижує всмоктування кальцію в кишківнику. Всмоктування оксалатів, що надходять з їжею, підвищується при зниженні в кишківнику рівня доступного кальцію.

Гіпероксалурія – надлишкове виділення з сечею солей щавлевої кислоти. Може бути первинною (вродженою) та вторинною (набутою).

Гостра гіпероксалурія виникає при отруєнні етиленгліколем (використовується у складі антифризів та інших технічних рідин, випадки отруєння спостерігалися при вживанні як сурогату алкоголю). В організмі етиленгліколь окислюється до щавлевої кислоти, що призводить до критично небезпечного гострого ушкодження нирок та печінки.

Первинна гіпероксалурія або оксалоз  — рідкісне спадкове захворювання, яке виникає у дітей у віці 1—4 років, характеризується накопиченням в організмі надлишкової кількості щавлевої кислоти, яка надходить в кров і виводиться через нирки с сечею, де її концентрація досягає високого рівня.

Вторинна оксалурія – поліетіологічне захворювання, що розвивається внаслідок несприятливого впливу різноманітних екзогенних або ендогенних факторів: з надлишковим надходженням оксалатів з їжею при порушенні травлення в просвіті кишківника та пристінкового травлення; з дизбіозом кишківника та зникненням анаеробних мікробів Oxalobacter formigenes, що руйнують щавлеву кислоту; з ураженням мембран клітин при різноманітних інфекціях і інтоксикаціях (активується перекисне окислення ліпідів і утворюються метаболіти, кінцевими продуктами яких являється щавлева кислота); з недостатністю ниркових цитоплазматичних мембран сімейного характеру; з прийомом сурогатів алкоголю (етиленгліколь) і деяких ліків — інгібіторів шлунково-кишкової ліпази (викликають гіпероксалемію ігіпероксалурію).

Можливими причинами підвищеного виділення оксалатів з сечею можуть бути гіпервітаміноз D, надлишок аскорбінової кислоти, гіповітамінози A, B1, B6, а також прийом деяких ліків (інгібітори ліпази).

Слід зазначити, що дієта з обмеженням кальцію, яка раніше була популярною для лікування пацієнтів з кальцієвими каменями, може сприяти підвищенню всмоктування оксалатів у кишечнику та збільшенню їх виділення з сечею.

Тривала гіпероксалурія може призводити до розвитку сечокам’яної хвороби (оксалатні камені в нирках є найбільш поширеними), оксалатної нефропатії, яка асоціюється з відкладенням кристалів оксалату кальцію в канальцях нирок, а також до ниркової недостатності.

Оцінка добової екскреції оксалатів з сечею є золотим стандартом діагностики гіпероксалурії, особливо у пацієнтів з уролітіазом.

Зниження виділення оксалатів з сечею може бути пов’язане з:

• гіпергліцинемією;
• гіпергліцинурією.

Правила підготовки пацієнта:

ОСОБЛИВА ПІДГОТОВКА:

• Дієта: протягом 24 годин до аналізу і під час зборусечі варто виключити з раціону: продукти, що містятьвітамін С і продукти з високим вмістом оксалатів (наприклад: кава, чай, шоколад, какао, шпинат, спаржа, буряк, огірки, томати, соя, фундук, фісташки, арахіс, ревінь, суниця,  желатин).
• Можливий вплив на результат лікарських речовин: протягом 24 годин до аналізу і під час збору сечі виключитиможливість впливу на результат лікарських препаратів (запогодженням із лікарем): аскорбінової кислоти, глюкози, гліцину, кальцію, метоксифлюрана, ніфедіпину, піридоксину, пуринів;  вплив етиленгліколю, метоксифлюоранового наркозу, щавлевої кислоти.

Правила підготовки пацієнта до дослідження добовоїсечі:

Добова сеча – це порція сечі, зібрана протягом доби.

1. Протягом 48 годин до дослідження сечі і під час збору виключити прийом сечогінних препаратів і протягом 12 годин прийом лікарських препаратів (за погодженням з лікарем).
2. Протягом 24 годин до дослідження сечі і під час збору виключити прийом: алкоголю, мінеральної води; гострої, солоної, жирної, солодкої їжі; харчових продуктів, що змінюють колір (наприклад, буряк, морква) і запах сечі (наприклад, хрін, цибулю, приправи); обмежити вживання нікотину; необхідно уникати фізичних навантажень і емоційних стресів.
3. Жінкам рекомендується проводити дослідження до початку менструації або через 2-3 дня після її закінчення.
4. Перед збором сечі провести ретельний туалет зовнішніх статевих органів (чоловікам – ретельний туалет з відкриттям головки статевого члена; жінкам – ввести гінекологічний тампон в піхву).
5. Грудним і маленьким дітям – після ретельного туалету статевих органів, збір сечі проводити в сечоприймач. Сеча вичавлена з підгузника дослідженню не підлягає.

Збір добової сечі з консервантом:

Початок періоду збору – 7 годин ранку: перша вранішня сеча спускається в унітаз. В чисту ємність додається 10 мл консерванту (видається в лабораторії), потім проводиться збір всіх послідуючих порцій сечі, ретельно перемішуючи, до наступного ранку – 7 годин, включаючи першу порцію вранішньої сечі наступного ранку. Загальну кількість сечі ще раз ретельно перемішати і відібрати 10 мл в промаркований пластмасовий контейнер разового використання (без наповнювача), після чого щільно закрутити і доставити в лабораторію. Зафіксувати загальну кількість сечі за добу.

• Зберігання матеріалу протягом доби в період його збору: матеріал зберігається протягом періоду збору на нижній поличці холодильника. Транспортується в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС), захищаючи від світла і прямих сонячних променів (рекомендується обгорнути ємність/контейнер фольгою).
• Доставка в лабораторію після збору матеріалу протягом 24-х годин.
• Якщо доставка перевищує зазначений час, то матеріал потрібно заморозити (при tº -20 ºС) і транспортувати  в замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.
• В направлені обов’язково вказати загальну кількість сечі, зібраної за добу.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування, захищаючи від світла.