Миш’як (0636)

Метод:

ICPMS (Мас-спектрометрія з індуктивно-зв’язаноюплазмою) – кількісне визначення.

Показання до призначення:

• Оцінка впливу миш’яка.
• Діагностика гострої інтоксикації миш’яком.

Маркер:

Гострого отруєння миш’яком.

Клінічна значимість:

Миш’як – це токсичний метал, неорганічні сполуки якого токсичні при накопиченні в організмі людини. Він поширений у природі, особливо в складі металевих руд, звідки потрапляє у воду, рослини і повітря. Незважаючи на асоціацію з отруєнням, людина щодня споживає близько 20-50 мкг миш’яку з їжею, такою як яблука, томати, червоне вино, шоколад, свинина, куряче м’ясо і морепродукти. У харчових продуктах миш’як зазвичай присутній у нетоксичній формі – арсенобетаїн. Проте неорганічні сполуки миш’яку (арсеніти і арсенати) можуть викликати серйозні інтоксикації.

Найбільш небезпечним є інгаляція арсину, що загрожує працівникам гірничодобувної промисловості.

Миш’як зв’язує сульфгідрильні групи деяких ферментів, блокуючи утилізацію глюкози, глюконеогенез, окислення жирних кислот, продукцію глутатіону та АТФ. Він також викликає некроз кишкового епітелію та системну вазодилатацію, що призводить до порушення венозного тонусу. Симптоми гострого отруєння включають дисфагію, металевий присмак у роті, нудоту, блювання, біль у животі, діарею, гіпотензію, порушення серцевого ритму, енцефалопатію, судоми і кому. При підозрі на гостре отруєння миш’яком дослідження крові проводять одночасно з наданням першої медичної допомоги.

Неорганічні сполуки миш’яку використовуються для обробки деревини, як інсектициди та гербіциди, у виробництві скла, кераміки, електроніки та медицини. Отруєння миш’яком може бути випадковим, навмисним або професійним і мати гострий або хронічний характер. При потраплянні в організм через їжу чи вдихання миш’як засвоюється майже на 90%. Велика його частина швидко виводиться нирками, менша – з жовчю, слиною та потом.

Для діагностики отруєння миш’яком визначають його концентрацію в крові, враховуючи час з моменту можливого потрапляння токсичної дози. Через короткий період напіввиведення (2 години), рівень миш’яку в крові може знизитися нижче токсичних значень, якщо минуло занадто багато часу. Тому дослідження доцільне при недавньому впливі миш’яку (не більше 2-4 годин) і наявності симптомів гострого отруєння.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через  4  години годин після останнього прийому їжі (дітям у віці до 1 року не їсти протягом 30-40 хвилин до аналізу), не палити протягом 30 хвилин до аналізу.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.