Макропролактин (1610)

Метод:

ECLIA (Elektro Chemilumineszenz Assay/Електрохемілюмінісцентний імуноаналіз) –  кількісне визначення.

Показання до призначення:

• При симптомах гіперпролактинемії.
• Безсимптомна гіперпролактинемія.
• Диференційна діагностика істинної гіперпролактинеміїз гіперпролактинемією, що викликана  підвищенням макропролактину.
• Обстеження жінок з олігоменореєю і вторинною аменореєю.
• Обстеження при безплідді.

Маркер:

Макропролактинемії.

Клінічна значимість:

Пролактин – це гормон аденогіпофізу, основна функція якого є забезпечення лактації. Вагітність є єдиним станом, при якому підвищення рівня пролактину є нормою.

Пролактин присутній в крові в трьох формах: 85% – у вигляді мономеру (monoprolactin), це найбільш активна форма пролактину, 10% – у формі димеру (big prolactin), близько 5% – у вигляді комплексу мономеру пролактина та імуноглобуліну G, який називається макропролактин (big-big prolactin), це найбільш велика форма, але найменш активна.

Регуляція пролактину забезпечується взаємодією з гормонами гіпоталамусу і статевими гормонами. В організмі здорової невагітної жінки та чоловіка синтез та секреція пролактину пригнічені за рахунок впливу дофамінугіпоталамусу. Якщо зв’язок гіпоталамусу і гіпофізу порушений, відбувається синтез пролактину в аденогіпофізіі його концентрація в крові підвищується, що призводить до гіперпролактинемії.

Макропролактинемія має певні характерні особливості. У молекулі макропролактину пролактин з’єднаний з аутоантитілом до нього – імуноглобуліном IgG. На відміну від мономера пролактину, великий макропролактинвидаляється нирками довше. Тому при макропролактинеміїрівень пролактину часто значно підвищений. Проте через взаємодію з аутоантитілом активність пролактину в молекулі макропролактину значно знижена. Таким чином, на відміну від гіперпролактинемії, викликаної підвищенням концентрації пролактину у формі мономера (істинної гіперпролактинемії), макропролактинемія зазвичай безсимптомна або протікає в легкій формі. Найпоширенішою ознакою є порушення менструального циклу, тоді як галакторея та безпліддя зустрічаються рідше.

Іншою особливістю макропролактинемії є те, що пролактиному вдається діагностувати лише у 10-20 % пацієнтів. Зазвичай пролактиноми при макропролактинеміїє мікроаденомами. Через це такі симптоми, як порушення зору або головний біль, не є характерними для макропролактинемії. В більшості випадків макропролактинемії причину підвищення концентрації пролактину виявити не вдається, і макропролактинеміякласифікується як ідіопатична.

Макропролактинемії властивий сприятливий перебіг. Навіть при стійкому підвищенні концентрації макропролактинусимптоми захворювання не прогресують і, на відміну від істинної гіперпролактинемії, не збільшується ризик розвитку таких ускладнень, як остеопороз і рак молочної залози.

Незважаючи на притаманні макропролактинеміїособливості, розрізнити істинну гіперпролактинемію і макропролактинемію тільки на основі клінічної картини неможливо, тому всім пацієнтам з гіперпролактинемієюнеобхідно вимірювати рівень макропролактину.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці (оптимальний час здачі для гормонів 8:00-11:30), натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) через 12 годин після останнього прийому їжі, не палити протягом 3годин до аналізу. Виключити вплив фізичного навантаження і психоемоційних факторів, алкоголь, каву, секс протягом 24 годин до здачі аналізу. Виключити (за погодженням із лікарем) прийом стероїдних (естрогенів,андрогенів) та тиреоїдних гормонів протягом 48 годин до дослідження

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.