Лямблії, антиген в калі / Giardia lamblia-Antigen (0578)

Метод:

ELISA (EIA) (імуноферментний) – якісне визначення.

Показання до призначення:

• Діарея.
• Ентерит.
• Хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту.
• Гіпотрофія, відставання у фізичному розвитку у дітей.
• Шкірні захворювання: дерматити, кропив’янка, екземи, нейродерматити.
• Алергія невстановленої етіології.
• Обстеження осіб, які контактували з хворим на лямбліоз або з паразитоносієм.

Маркер:

Лямбліозу.

Клінічна значимість:

Giardia lamblia (син. Giardia intestinalis, Giardiaduodenalis, Lamblia intestinalis) – це найпростіші, які паразитують у тонкій кишці та інколи в жовчному міхурі, і спричиняють розвиток лямбліозу. Шлях зараження – фекально-оральний. Воно відбувається під час вживання зараженої цистами лямблій води або їжі, а також через забруднені цистами руки та побутові предмети. Джерело інфекції – хворий на лямбліоз або безсимптомний носій. Інкубаційний період становить 3-42 дні. Лямбліоз може протікати безсимптомно із загибеллю збудника через 1-3 місяці.

За клінічно вираженого лямбліозу, незалежно від характеру перебігу інфекції (гострого чи хронічного), переважають симптоми діареї: болі, здуття і бурчання в животі, підвищене газоутворення, часті жовтуваті водянисті випорожнення з неприємним запахом. Характерна втрата апетиту, блювота і стеаторея – збільшення кількості неперетравлених жирів у калі через порушення їхнього всмоктування. Унаслідок бурхливого розмноження лямблій у кишечнику може змінюватися склад мікрофлори, що призводить до дисбактеріозу. До позакишкових проявів лямбліозу належать різноманітні алергодерматози(нестримний свербіж шкіри, кропив’янка, бронхіальна астма, еозинофільні легеневі інфільтрати, блефарити), артрит і риніт. Найсильніше симптоми проявляються в періоди максимальної інтенсивності цистовиділення.

Найчастіше хворіють діти, особливо у віці від 1 року до 4 років. У них інфекція протікає найважче, може припинитися нормальне збільшення маси тіла. До груп високого ризику щодо розвитку лямбліозу також належать мандрівники, особи з низьким рівнем гігієни та соціальним статусом, особи із закладів закритого типу (лікарень, будинків для людей похилого віку, в’язниць), чоловіки нетрадиційної орієнтації, пацієнти з імунодефіцитами та мальабсорбцією, а також представники деяких професій (працівники зоопарків, звіриних розплідників).

Правила підготовки пацієнта:

1. Виключити протягом 72 годин до здачі калу: приймання проносних препаратів, введення ректальних свічок, олій; обмежити приймання медикаментів, що впливають на перистальтику кишківника (беладони, пілокарпіну тощо); приймання препаратів, що впливають на забарвлення калу (залізо, вісмут, сірчанокислий барій); інвазивні маніпуляції.
2. Протягом 72 годин до здачі калу і в період забору калу пацієнт повинен утриматися від прийому алкогольних напоїв.
3. Дослідження рекомендується проводити до початку прийому антибіотиків та інших антибактеріальних хіміотерапевтичних препаратів.
4. Під час забору калу уникати контакту з водою (дез.засобами), сечею; унеможливити потрапляння слизу, менстр. крові.
5. Не допускається забір зразка калу з унітазу і після проведення клізми.

Зі свіжого ранкового випорожнення, з 3-4-х точок (розміром з горошину) забирається кал (5 г) у пластиковий контейнер одноразового застосування (без наповнювача) з максимальним дотриманням стерильності.

• Доставка в лабораторію допустима протягом 24-годин після забору матеріалу, в охолодженому вигляді (за tº +2 +8 ºС), з урахуванням графіка відправки.
• Бажано ранковий кал, але вечірній кал – припустимий, зберігання після забору матеріалу в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС) на нижній полиці холодильника, і вранці негайна доставка в лабораторію.

Прийом матеріалу: ПН-ЧТ (8.00-11.30).

Транспортування:

В охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС), не заморожувати.