Гістамін (0357)

Метод:

   RIA (Radio-Immunoassay/Радіоімунологічний аналіз) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Гістамін – це біологічно активна речовина, посередник запалення, яка заходиться в різноманітних живих організмах

Показання для призначення:

• Підтвердження анафілактичної реакції
• Маркер активації мастоцітів
• Діагностика низки пухлин (Мастоцитома, Поліцитемія віра, Хронічний мієлолейкоз, Карциноїди)

Маркер:

   Алергічної реактивності

Клінічна значимість:

   Гістамін — це речовина, яка вивільняється спеціалізованими клітинами, які називаються тучними клітинами, коли вони активуються, часто як частина алергічної імунної відповіді. Цей тест вимірює кількість гістаміну в крові.

   Тучні клітини – це великі тканинні клітини, які знаходяться по всьому тілу. Вони присутні головним чином у шкірі, слизовій оболонці кишечника та дихальних шляхів, а також у кістковому мозку. Тучні клітини є частиною нормальної реакції організму на пошкодження, а також алергічні реакції (гіперчутливість). Вони містять гранули, які зберігають ряд хімічних речовин, включаючи гістамін і триптазу, які вивільняються, коли тучні клітини активуються.

   Коли тучні клітини виявляють речовину, яка викликає алергічну реакцію (алерген), вони вивільняють гістамін та інші хімічні речовини в кров.

   Гістамін є медіатором алергічної реакції. Викид гістаміну викликає свербіж, почервоніння, кропив’янку, блювоту, непритомність і навіть шок. Крім того, деякі пацієнти з карциноїдом шлунка можуть демонструвати високі концентрації гістаміну.

   Гістамін розширює кровоносні судини, а навколишня шкіра свербить і набрякає. Це також може призвести до накопичення слизу в дихальних шляхах, які стають вужчими.

Нормальний рівень гістаміну:

   Концентрації гістаміну в крові та сечі зазвичай дуже низькі. Значне збільшення можна спостерігати у людей з важкою алергічною реакцією та у тих, хто має розлад, при якому кількість тучних клітин збільшується (проліферує) та/або активується без видимої алергії. Нормальні результати гістаміну можуть вказувати на те, що симптоми у людини викликані іншою причиною, або що зразок не був зібраний в належний час.

   Значно підвищений рівень гістаміну та/або триптази в людини з симптомами анафілаксії є переконливим доказом цього діагнозу.

   Рівень гістаміну може підвищуватися при будь-якому стані, який активує огрядні клітини, а вивільнення гістаміну може бути спровоковано різними речовинами.

   Вважається, що алергічна реакція на їжу є найпоширенішою причиною анафілаксії.

   У деяких людей симптоми, пов’язані з гістаміном, такі як почервоніння, головний біль, діарея, свербіж тощо, можуть розвинутися після вживання продуктів, багатих на гістамін. Гістамін можна знайти в різноманітних продуктах харчування, особливо в тих, які «витримані», наприклад у сирі, вині та квашеній капусті. Симптоми також можуть бути викликані вживанням алкоголю або ліків, які або стимулюють вивільнення гістаміну, або блокують його метаболізм.

   Рідко отруєння гістаміном може виникнути під час споживання риби, яка була зіпсована (наприклад, тунець, скумбрія) і містить велику кількість бактеріального гістаміну. Цей стан, який називається отруєнням рибою скомброїд, може викликати почервоніння, пітливість, блювоту, головний біль і діарею.

   Деякі карциноїдні пухлини, розташовані в травному тракті, виробляють надлишок гістаміну.

   Окрім алергічних реакцій, гістамін відіграє важливу роль у запальних процесах, стимулює секрецію шлункової кислоти, діє як нейромедіатор (хімічна речовина, яка передає повідомлення між нервовими клітинами), розширює кровоносні судини, підвищує проникність судин (дозволяє рідинам рухатися через стінки кровоносних судин). ), впливає на скорочення гладкої мускулатури в кишечнику та легенях, а також впливає на частоту серцевих скорочень і скорочення. Було розроблено ліки, які блокують деякі дії гістаміну, включаючи антигістамінні препарати та препарати, які зменшують секрецію шлункової кислоти.

Примітка. Рівень гістаміну в плазмі може підвищуватися через 5–10 хвилин після появи симптомів. Однак такі рівні швидкоплинні, зазвичай повертаючись до норми протягом 60 хвилин після початку події. З цієї причини рівень гістаміну в плазмі мало допомагає, якщо пацієнта оглянути протягом години після події. Однак у цьому випадку може бути корисним 24-годинний збір сечі на метаболіти гістаміну. Такі метаболіти можуть бути підвищені протягом доби.

   Активація багатьох тучних клітин пов’язана з важкою формою гострої алергічної реакції, яка називається анафілаксією, яка може спричинити кропив’янку (пухирі на шкірі), почервоніння шкіри (припливи), низький кров’яний тиск, сильне звуження дихальних шляхів та навіть смерть. При анафілаксії концентрація гістаміну в крові швидко зростає, підвищуючись протягом 10 хвилин після початку симптомів і повертаючись до норми приблизно через 30-60 хвилин. Це підвищене виробництво також відображається через короткий час у сечі, оскільки гістамін та його основний метаболіт, N-метилгістамін, виводяться.

   Рівні гістаміну та триптази можуть бути стійко підвищені у людей з мастоцитозом. Цей рідкісний стан пов’язаний з аномальною проліферацією тучних клітин, їх інфільтрацією та накопиченням у шкірі (шкірний мастоцитоз) та/або в органах по всьому тілу (системний мастоцитоз).

Правила підготовки пацієнта:

   Дієта: протягом 48 годин до дослідження слід виключити із раціону: алкоголь, нікотин, каву, чай, какао; продукти з високим вмістом гістаміну (наприклад: вино, сир, квашена капуста, авокадо, банани, консервовані продукти).

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду), через 12 годин після останнього прийому їжі. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження. Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 24 годин до дослідження. Повністю виключити прийом лікарських засобів протягом 24 годин перед аналізом (за погодженням з лікарем).

Інтерференція:

   Можливість впливу на результат лікарських речовин: протягом 2 тижнів до дослідження виключити можливість впливу на результат лікарських препаратів (за погодженням з лікарем): симпатоміметики.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування

Референтні значення:

<1,0 µg/l.