Термін виконання: 7-14 робочих днів

Матеріал: 1 мл ліквору, стерильна ПОЛІПРОПІЛЕНОВА пробірка без консерванту

Максимальна стабільність ліквору (від часу забору до постановки на аналізатор) за tº +4 +8 ºС до 4-х тижнів.

Транспортування: в охолодженому вигляді (за tº+2 +8 ºС), не заморожувати.

Метод:

Ампліфікація нуклеїнових кислот (NAA) / Nucleid Acid Amplification (NAA)

Загальна характеристика:

Аналіз на ДНК вірусу герпесу 7 типу (HHV7) у лікворі — це високочутливе дослідження методом ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції), яке дозволяє виявити генетичний матеріал вірусу безпосередньо в спинномозковій рідині

Показання для призначення:

• Гострі неврологічні стани:

1. Симптоми енцефаліту або менінгіту (сильний головний біль, ригідність м’язів потилиці, світлобоязнь).
2. Нетипова поведінка, сплутаність свідомості або галюцинації.
3. Судоми нез’ясованого генезу, особливо на тлі високої температури у дітей.

• Діагностика у пацієнтів з імунодефіцитом:

1. Після трансплантації органів або кісткового мозку (ризик реактивації вірусу).
2. При ВІЛ-інфекції на стадії СНІДу для виключення опортуністичних інфекцій мозку.

• Диференціальна діагностика:

1. Коли інші поширені віруси (герпес 1, 2 типу, вітряна віспа) не виявлені, але клінічна картина вказує на вірусну природу захворювання.
2. При підозрі на зв’язок вірусу з розвитком розсіяного склерозу або інших демієлінізуючих процесів (як додаткове дослідження).

• Специфічні дитячі стани:

1. Важкий перебіг раптової екзантеми (розеоли), що супроводжується неврологічними ускладненнями.

Важливо: Оскільки HHV-7 часто активується разом із HHV-6, лікарі нерідко призначають комплексне ПЛР-дослідження на обидва типи вірусів одночасно.

Маркер: Вірусної патології

Клінічне значення:

Клінічне значення виявлення ДНК HHV-7 у лікворі полягає у підтвердженні прямого вірусного ураження центральної нервової системи (ЦНС).

Оскільки цей вірус майже у 100% людей перебуває в організмі у латентному (сплячому) стані, його наявність у крові або слині не завжди свідчить про хворобу. Однак ліквор у нормі стерильний, тому виявлення в ньому ДНК вірусу має критичне діагностичне значення:

1. Етіологічне підтвердження нейроінфекції

Це головний доказ того, що причиною енцефаліту, менінгіту або мієліту є саме герпес 7 типу. Це дозволяє лікарю відрізнити вірусне ураження від бактеріального або аутоімунного, що докорінно змінює стратегію лікування.

2. Маркер реактивації при імунодефіциті

Для пацієнтів після трансплантації або з ВІЛ виявлення вірусу в лікворі є сигналом про критичне зниження імунного контролю. HHV-7 може виступати як самостійний патоген або «помічник» для HHV-6 та цитомегаловірусу, посилюючи руйнування нервових клітин.

3. Пояснення причин судомного синдрому

У педіатрії виявлення ДНК HHV-7 у лікворі допомагає встановити причину фебрильних судом та епілептичних статусів. Це важливо для прогнозу: чи є судоми тимчасовою реакцією на інфекцію, чи вони спричинені безпосереднім запаленням тканин мозку.

4. Оцінка ефективності терапії

Кількісний аналіз (визначення вірусного навантаження) у динаміці дозволяє зрозуміти, чи допомагає призначене противірусне лікування. Зменшення кількості копій ДНК у лікворі свідчить про успішне пригнічення реплікації вірусу.

5. Диференціальна діагностика демієлінізації

Виявлення вірусу може розглядатися як фактор, що провокує або обтяжує перебіг розсіяного склерозу або гострого розсіяного енцефаломієліту (ГРЕМ), оскільки HHV-7 має здатність вражати клітини, що виробляють мієлін.

Правила підготовки пацієнта:

Спеціальної підготовки не потрібно.