Термін виконання 3-5 днів
Тип матеріалу 1 мл сироватки (заморозити, захист від світла та прямих сонячних променів)
Максимальна стабільність сироватки (від часу забору до постановки на аналізатор) при t +2 +8 ºС до 72 годин.
Метод: PHOT (Photometrie/Фотометрія) – кількісне визначення.
Правила підготовки пацієнта:
Правила підготовки пацієнта: вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4
години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не
приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі
протягом 2-3 годин до дослідження. Виключити фізичну та емоційну перенапругу протягом 30 хвилин до дослідження. Виключити (за згодою з лікарем) прийом лікарських препаратів протягом 12 годин до дослідження
Транспортування: у замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування. Захист від світла.
Маркер:
– Маркер функцій печінки і жовчовивідних шляхів
– Діагностика загального стану організму
Показання до призначення:
Показання для визначення рівня прямого (кон’югованого) білірубіну:
-При ознаках жовтяниці — пожовтіння шкіри, слизових оболонок, склер.
-Для діагностики захворювань печінки — гепатиту, цирозу, жирової дистрофії печінки.
-При підозрі на порушення відтоку жовчі — жовчнокам’яна хвороба, холестаз, пухлини жовчних шляхів або підшлункової залози.
-Для оцінки функціонального стану печінки — у складі біохімічного аналізу крові.
-При підозрі на вірусний або токсичний гепатит.
-Під час контролю ефективності лікування хвороб печінки та жовчовивідної системи.
-При захворюваннях крові, що супроводжуються гемолізом (руйнуванням еритроцитів).
-Для диференціальної діагностики видів жовтяниці — надпечінкової, печінкової або підпечінкової.
-У новонароджених — для контролю стану при фізіологічній або патологічній жовтяниці.
-При підозрі на отруєння токсичними або хімічними речовинами, які можуть уражати печінку.
Клінічна характеристика:
Білірубін прямий (кон’югований) — це форма білірубіну, яка утворюється в печінці після того, як непрямий (вільний) білірубін зв’язується з глюкуроновою кислотою. У результаті цього процесу білірубін стає розчинним у воді і може виводитися з організму разом із жовчю через кишечник.
Характеристика прямого білірубіну:
-Утворюється в клітинах печінки (гепатоцитах).
-Нетоксичний або має низьку токсичність.
-Розчиняється у воді, тому може фільтруватися через нирки і частково потрапляти в сечу.
-Є показником здатності печінки зв’язувати і виводити білірубін.
-Він складає близько 20–25% від загального білірубіну.
Інтерпретація результатів:
Підвищення рівня прямого білірубіну може бути при:
-Печінкових захворюваннях, коли порушується виділення жовчі — гепатит, цироз, токсичне ураження печінки.
– Порушенні відтоку жовчі — жовчнокам’яна хвороба, пухлини, холестаз.
– Синдромі Дюбіна–Джонсона або Ротора (спадкові порушення виведення білірубіну).
При цих станах прямий білірубін накопичується в крові, що може проявлятися жовтушністю шкіри, темною сечею та світлим калом.
Зниження:
Клінічного значення не має, оскільки низький рівень може бути варіантом норми.
Референтні значення: <0,3 mg/dl