Синоніми: хвороба Лайма, бореліоз, Borrelia-burgdorferi.

Термін виконання: 10-14 робочих днів

Матеріал: 2 мл ліквору, стерильна ПОЛІПРОПІЛЕНОВА пробірка без консерванту, 14.

Максимальна стабільність ліквору (від часу забору до постановки на аналізатор) за tº+4 +8 ºС до 4-х тижнів.

Умови доставки в лабораторію: ліквор – в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС) до 5 днів;

Умови доставки у Німеччину: ліквор – в охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС).

Метод:

IB (Immunoblot/Імуноблот) – якісне визначення.

Загальна характеристика:

Дослідження антитіл IgG до Borrelia burgdorferi у лікворі (спинномозковій рідині) методом імуноблоту є ключовим інструментом для діагностики нейробореліозу — ураження нервової системи при хворобі Лайма

Показання для призначення:

1. Неврологічні прояви після укусу кліща:

• Параліч лицьового нерва (односторонній або двосторонній), що є одним з найчастіших симптомів нейробореліозу, особливо у дітей.
• Синдром Баннварта (менінгорадікулоневрит) — інтенсивний корінцевий біль, що посилюється вночі, часто супроводжується парезами або порушеннями чутливості.
• Лімфоцитарний менінгіт — запалення оболонок мозку з характерними змінами в лікворі.

2. Підтвердження діагнозу:

• Позитивний або сумнівний результат скринінгового тесту (ІФА) на антитіла до борелій у сироватці крові при наявності неврологічної симптоматики.
• Необхідність виявлення інтратекального синтезу антитіл (вироблення антитіл безпосередньо в нервовій системі), що є «золотим стандартом» діагностики нейробореліозу.

3. Пізні стадії хвороби Лайма:

• Хронічний енцефаломієліт, когнітивні розлади, порушення ходи або тривалі неврологічні дефіцити нез’ясованого генезу.

Важливо: Аналіз на IgG у лікворі зазвичай не призначають на стадії ранньої мігруючої еритеми (червоної плями), оскільки на цьому етапі діагноз встановлюється клінічно, а антитіла в нервовій системі ще можуть не з’явитися

Маркер: Вірусної патології

Клінічне значення:

1. Підтвердження специфічності (Верифікація)

На відміну від звичайного ІФА-тесту, імуноблот виявляє антитіла до конкретних білків борелій (наприклад, VlsE, p83, p41). Це дозволяє виключити хибнопозитивні результати, які можуть виникати через перехресні реакції (наприклад, при сифілісі або системному вовчаку).

2. Діагностика ураження ЦНС (Інтратекальний синтез)

Ключове значення має не просто факт наявності IgG, а їхня концентрація порівняно з кров’ю. Якщо рівень IgG у лікворі вищий, ніж у сироватці, це доводить, що інфекція проникла через гематоенцефалічний бар’єр і антитіла виробляються безпосередньо в нервовій системі.

3. Визначення стадії захворювання

IgG (імуноглобуліни G) з’являються пізніше за IgM (зазвичай через 2–6 тижнів після інфікування).

Їх виявлення в лікворі характерне для другої (підгострої) або третьої (хронічної) стадії хвороби Лайма.

На пізніх стадіях IgM можуть зникнути, тому IgG залишаються єдиним маркером хронічного нейробореліозу (енцефаломієліту, полінейропатії).

4. Диференціальна діагностика

Результат допомагає відрізнити нейробореліоз від захворювань зі схожими симптомами:

• Розсіяний склероз.
• Вірусні менінгіти.
• Кліщовий енцефаліт.
• Неврит лицьового нерва іншої етіології.

5. Контроль після лікування (з обережністю)

Варто враховувати, що антитіла IgG можуть зберігатися в лікворі протягом місяців або навіть років після успішного лікування («серологічний шрам»). Тому позитивний тест без клінічних симптомів не завжди означає активну інфекцію.

Правила підготовки пацієнта:

Спеціальної підготовки не потрібно.