Термін виконання 5-7 днів

Тип матеріалу: ватний тампон зі зразком букального епітелію або 2 мл крові з ЕДТА

Обов’язкові учасники: передбачуваний батько/мати і дитина.

Умови доставки в лабораторію: в спец. наборі: підписаному  конверті на кожного учасника, при кімнатній температурі до 48 годин
Правила підготовки пацієнта:

За годину до взяття слини не їсти, не палити, не чистити зуби. Можна пити воду, від інших напоїв краще утриматися. Перед збором прополощіть рот звичайною водою. При взятті зразка у немовляти почекайте як мінімум півгодини з моменту останнього годування. Безпосередньо перед взяттям зразка дайте йому попити теплої води з пляшечки для годування.

Інструкція по забору матеріалу:

1. Підпишіть конверти для кожного учасника, вказавши необхідні дані за зразком.
2. Одягніть рукавички (по можливості), розкрийте упаковку зі спеціальними паличками, витягніть 2 шт. з конверта не торкаючись до ваті на паличці. Проведіть по внутрішній стороні щоки при цьому обертаючи її навколо своєї осі і намагаючись охопити всю поверхню внутрішньої сторони щоки 15-20 раз.
3. Покладіть зразок в відповідний підписаний конверт. Не можна замість конверта використовувати пластиковий пакет або контейнер, оскільки це порушує вільну циркуляцію повітря і призведе до псування зразків.
4. Повторіть процедуру для другої палички.
5. Заклейте конверт з 2 паличками для одного учасника.
6. Покладіть конверт в темне сухе місце і залиште просушитися на 15 хвилин. Не можна класти конверт під прямі сонячні промені, використовувати фен або інші прилади.
7. Повторіть процедуру для другого учасника. Уникайте контакту підсихаючих конвертів, інакше ДНК може змішатися.

Метод: Мікросателітний аналіз.

Показання для призначення

ДНК-тест на визначення батьківства призначається у випадках, коли необхідно підтвердити або виключити біологічне споріднення між дитиною та передбачуваним батьком (або матір’ю). Проведення дослідження показане за наявності соціальних, юридичних або медичних підстав.

Клінічна характеристика:

Клінічне визначення батьківства є молекулярно-генетичним дослідженням, що базується на аналізі ДНК дитини та ймовірного батька або матері. Метод полягає у порівнянні алелей певних поліморфних локусів ДНК, які дитина успадковує від своїх біологічних батьків. Кожна людина має унікальний генетичний профіль, однак половина генетичної інформації дитини обов’язково походить від матері, а інша половина — від біологічного батька.

Для проведення аналізу у всіх учасників дослідження відбирається біологічний матеріал, з якого в лабораторних умовах виділяється ДНК. У стандартній клінічній практиці використовується зразок букального епітелію — зішкріб із внутрішньої поверхні щоки. Такий спосіб забору матеріалу є безболісним, безпечним і не потребує спеціальної підготовки, що дозволяє проводити дослідження навіть у дітей раннього віку.

У процесі аналізу оцінюється відповідність алелей у визначених генетичних локусах. Якщо виявляється відсутність збігу алелей у трьох або більше локусах, біологічне споріднення між дитиною та передбачуваним батьком (матір’ю) повністю виключається. У разі наявності відповідностей розраховується статистична ймовірність батьківства.

Інтерпретацію результатів здійснює кваліфікований експерт-генетик. Результат надається у відсотковому вираженні, яке відображає ймовірність біологічного споріднення. Максимальна точність дослідження може досягати 99,9999%. Абсолютне значення 100% у генетичних дослідженнях не використовується, оскільки теоретично допускається існування іншої особи з аналогічним набором досліджуваних генетичних маркерів у людській популяції. Значення 0% означає, що передбачуваний батько або мати не є біологічним родичем дитини.

Визначення батьківства за допомогою ДНК-аналізу не є клінічним діагнозом, а належить до методів лабораторної генетичної ідентифікації.

Референтні значення: Батьківство/материнство виключається зі 100% ймовірністю, а підтверджується з 99,9999%.