Антитіла до нуклеосом (1244)

Метод:

   ELISA (імуноферментний) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Антитіла до нуклеосом – це один із біомаркерів, за допомогою якого можна діагностувати системний червоний вовчак.

   Нуклеосома – один із рівнів “упаковки” хроматину еукаріотичних клітин. Саме нуклеосома є первинним антигеном при системному червоному вовчак

Показання для призначення:

• подальша діагностика з позитивним АNА
• підозра на системний червоний вовчак (СЧВ) або колагеноз

Маркер:

   Неспецифічної аутоімунної реактивності

Клінічна значимість:

   Системний червоний вовчак (СЧВ) — це хронічне системне аутоімунне захворювання з різними моделями активності захворювання, включаючи ремісію та епізоди рецидивів, що охоплюють органи та тканини, що викликає широкий спектр клінічних проявів. Кілька досліджень виявили, що частота рецидивів СЧВ коливається від 62 до 70% протягом одного року спостереження. 

   Нирки є одними з основних органів, залучених до рецидивів. У пацієнтів із СЧВ частота ниркових рецидивів коливається від 27 до 67%. Досягнення стійкої ремісії ниркової діяльності є основною метою лікування вовчакового нефриту. Тим не менш, було підраховано, що приблизно у 38% пацієнтів, які досягли ниркової ремісії, протягом наступних 5 років спостерігається принаймні один серйозний нирковий рецидив. Однією з головних проблем, з якою стикаються клініцисти щодо рецидивів, є те, що багато ниркових рецидивів неможливо передбачити за допомогою сучасних клінічних біомаркерів. Дійсно, адекватні клінічні маркери, які є корисними як предиктори ниркового рецидиву, необхідні для коригування лікування та клінічного догляду за пацієнтами з неактивною СЧВ.

   Згідно з дослідженнями in vitro, нуклеосома є важливим первинним антигеном при СЧВ. Антинуклеосомні аутоантитіла (анти-NCS) є частиною сімейства аутоантитіл, спрямованих проти хроматину, які мають вищу спорідненість до інтактних нуклеосом. Анти-NCS відіграють суттєву роль у патогенезі деяких органів, залучених до СЧВ, зокрема при вовчаковому нефриті. Анти-NCS-позитивність може краще розрізняти активний і неактивний СЧВ порівняно з іншими традиційними біомаркерами, включаючи антитіла до двохланцюгової ДНК. Тим не менш, також спостерігали низьку ефективність анти-NCS антитіл для точного прогнозування клінічних змін у цих пацієнтів з СЧВ. З іншого боку, помітили, що на рівні анти-NCS може впливати час після рецидиву. Анти-NCS антитіла також були пов’язані з вовчаковим нефритом, повідомили про зниження рівня анти-NCS, коли пацієнти з СЧВ перебували в нирковій ремісії. Однак необхідно визначити значення анти-NCS у визначенні короткочасного клінічного рецидиву та ниркового рецидиву у пацієнтів із СЧВ із неактивним захворюванням. 

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до здачі аналізу.

Транспортування:

   48 год. в охолодженому або 21 день у замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

< 20 RE/ml.