Антитіла до мускаринових ацетилхолінових рецепторів M3 (2532)

Метод:

   RIP (Radioimmunpräzipitation/Радіоімунопреципітація) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Мускаринові рецептори являють собою (разом з нікотиновими) один з двох класів ацетилхолінових рецепторів. Цей клас рецепторів селективно активується алкалоїдом мускарином з гриба Мухомор червоний (Amanita muscaria), і блокується алкалоїдами беладони — такими як атропін та скополамін. Мускаринові рецептори беруть участь в проведенні ацетилхолін-залежних нервових сигналів в синапсах ЦНС, автономних гангліїв, гладкої мускулатури, та інших систем, яким притаманна парасимпатична іннервація.

   Мускаринові рецептори несуть цілий набір різноманітних фізіологічних функцій. Зокрема, вони представлені в автономних гангліях та постгангліозних волокнах, що відходять від цих гангліїв до органів — мішеней. Таким чином, мускаринові рецептори опиняються залученими до передачі та модуляції таких парасимпатичних ефектів, як скорочення гладкої мускулатури, розширення судин, зниження частоти скорочення серця, та секреція в залозах.

   В ЦНС холінергічні волокна, до складу яких входять інтернейрони з мускариновими синапсами, локалізовані в корі головного мозку, ядрах стовбура мозку, гіпокампі, стріатумі та в меншій кількості — в багатьох інших регіонах. Центральні мускаринові рецептори впливають на регуляцію сну, уваги, навчання та пам’яті. Менш важливими функціональними характеристиками даних рецепторів є участь у регуляції рухів кінцівок, анальгезії та регуляції температури тіла.

   Рецептори типу М3 долучаються до секреції слини, скороченні зіниць та скороченні жовчного міхуру. 

Показання для призначення:

• Первинний біліарний цироз (PBC), синдром Шегрена.
• Первинний біліарний цироз/холангіт – аутоімунне захворювання печінки, що характеризується прогресуючим руйнуванням внутрішньопечінкових жовчних проток.

Маркер:

• Неспецифічної аутоімунної реактивності

Клінічна значимість:

   Синдром Шегрена є відносно поширеним хронічним аутоімунним системним запальним захворюванням невідомої етіології. Він характеризується сухістю слизових оболонок (у т. ч. ротової порожнини та очей) внаслідок лімфоцитарної інфільтрації екзокринних залоз, що веде до порушення їх функції. Синдром Шегрена може вражати різні екзокринні залози та інші органи. Діагноз встановлюють за специфічними критеріями ураження очей, рота, слинних залоз з урахуванням наявності аутоантитіл та у ряді випадків результатів гістологічного дослідження. Лікування найчастіше симптоматичне.

   Первинний біліарний холангіт (ПБХ; раніше відомий як первинний біліарний цироз) – це аутоімунне захворювання печінки, що характеризується прогресуючим руйнуванням внутрішньопечінкових жовчних проток, що призводить до холестазу, цирозу та печінкової недостатності. Пацієнти зазвичай асимптоматичні при огляді, але можуть скаржитися на стомлюваність або симптоми холестазу (наприклад, свербіж, стеаторею) або цирозу (наприклад, портальну гіпертензію, асцит). Лабораторні дослідження показують холестаз, підвищення рівнів IgM і, що характерно, у сироватці визначаються антимітохондріальні антитіла. Біопсія печінки може знадобитися для встановлення діагнозу та визначення стадії хвороби. Лікування включає урсодезоксихолеву кислоту, обітихолеву кислоту, холестирамін (при свербінні), додаткові жиророзчинні вітаміни і, при вираженому захворюванні, трансплантацію печінки.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

негативний < 10; пограничне значення 10-15.