Антитіла до кардіоліпіну, IgG (0138)

Метод: 

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Антикардіоліпінові антитіла відносяться до гетерогенної групи аутоімунних білків – антифосфоліпідних імуноглобулінів, спрямованих проти білків плазми, які зв’язуються з аніонними фосфоліпідами, що утворюють мембрани клітин.

   Вони можуть пошкоджувати ендотеліальні клітини судинного русла, активувати молекули адгезії та тромбоцити, порушувати роботу факторів зсідання крові, викликаючи тромботичніускладнення.

Показання для призначення:

• венозна або артеріальна оклюзія (антифосфоліпідний синдром);
• тромбоцитопенія;
• звичний викидень.

Маркер:

   Неспецифічної аутоімунної реактивності

Клінічна значимість:

   Антифосфоліпідний синдром – це аутоімунний тромбофілічний стан, при якому в крові циркулюють антифосфоліпідні антитіла, викликаючи симптоми захворювання: тромбози, невиношування вагітності.

   Тромбоз – утворення згустків крові у просвіті кровоносної судини, що перешкоджає нормальній циркуляції крові. У деяких випадках тромб може переміщатися зі струмом крові, спричинюючи емболічні ускладнення (ішемічний інсульт, інфаркт, тромбоемболія легеневої артерії). Тромбоз при антифосфоліпідному синдромі може виникати спонтанно або за наявності сприятливих факторів, таких як вагітність, прийом комбінованих оральних контрацептивів, хірургічні операції, тяжкі травми. Утворення тромбів можливе як вартеріальному, так і у венозному руслі. Найбільш поширеним видом є тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок, який надалі може призводити до рецидивуючої тромбоемболії легеневих вен.

   Також зустрічається тромбоутворення в артеріальному руслі, що викликає ішемічні інсульти та транзиторні ішемічні атаки.

   Прояви антифосфоліпідного синдрому в акушерській практиці включають три або більше спонтанних викиднів до 10 тижнів вагітності, мертвонародження, епізоди прееклампсії, передчасних пологів, відшарування плаценти, затримки розвитку плода – не пояснювані іншими причинами.

   Антифосфоліпідний синдром є причиною інсультів, інфарктів у пацієнтів молодого віку, особливо за відсутності інших факторів ризику.

   Підвищення рівня антифосфоліпідних антитіл може відбуватися у відповідь на інфекції (сифіліс, хвороба Лайма, ВІЛ, гепатит, туберкульоз), при онкологічних захворюваннях. Антифосфоліпідний синдром часто зустрічається при системному червоному вовчаку (від 30 до 63%). Підвищення може також зустрічатися у безсимптомної здорової популяції від 2 до 4% випадків, переважно у похилому віці.

   Лабораторне підтвердження антифосфоліпідного синдрому – середній або високий титр антикардіоліпінових антитіл або анти-β2-глікопротеїну класів IgM та/або IgG або вовчаковийантикоагулянт – визначені не менше 2 разів (другий не менше ніж через 12 тижнів після початкового тестування).

   Залежно від клінічних симптомів захворювання та результатів імунологічного дослідження визначається ризик майбутніх проявів антифосфоліпідного синдрому та вирішується питання про необхідність призначення специфічної терапії.

   Підвищення рівня антикардіоліпінових антитіл, незалежно від титру, асоційовано з підвищеним ризиком артеріального тромбозу, невиношування вагітності, тромбоцитопенії, ішемічного інсульту. Ризик рецидиву після першого епізоду венозної тромбоемболії вищий у пацієнтів при виявленні антикардіоліпінових антитіл. Вищі титри антитіл пов’язані з підвищеним ризиком тромбозу.

   Антикардіоліпінові антитіла поділяються на три класи: IgM, IgG та IgA. Вони можуть бути індивідуально або разом і діяти незалежно.

   Підвищення рівня IgG більш ніж на 40 GPL одиниць корелює із підвищеним ризиком ішемічного інсульту та його рецидиву. Також доведено зв’язок підвищення рівня IgG при рецидивному невиношуванні вагітності.

Правила підготовки пацієнта:

1. Вранці, натщесерце з 8 до 11  години  або через 4-5 годин після останнього вживання їжі. За 24 години до здачі аналізу не вживати жирну їжу. Дітям у віці до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям у віці від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.
2. Незадовго до взяття крові випити 1–2 склянки звичайної негазованої води. Дітей обов’язково напувати негазованою водою (порціями, до 150-200 мл, протягом 30 хвилин).
3. Забір крові проводити перед прийомом медикаментів. Факт прийому медикаментів вказати в бланку направлення.
4. Виключити вплив фізичного навантаження і психоемоційних факторів у день здачі, не палити  протягом 30 хвилин до здачі  аналізу.

Умови доставки в лабораторію:

   В охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС) до 24 годин.

Умови доставки у Німеччину:

   У замороженому вигляді (при tº -20 ºС).

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

< 10 GPL-U/ml.