Антитіла до десмоглеїну-3 (1371)

Метод:

   RIP (Radioimmunpräzipitation/Радіоімунопреципітація) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Десмосоми – найбільш поширені адгезійні елементи в епітелії та серцевому м’язі. Десмоглеїн-3 вважається основним антигеном при пемфігоїднихзахворюваннях. Антитіла до десмоглеїну 3 відзначаються у 95–100% при вульгарній пухирчатці та є основним серологічним маркером цього захворювання. Можуть виявлятися разом із антитілами до десмоглеїну 1 (у 30–40% випадків).

Показання для призначення:

Маркер:
   Неспецифічної аутоімунної реактивності

Клінічна значимість: 

   Десмосоми – це міжклітинні контакти кератиноцитів, що забезпечують бар’єрну функцію шкіри. Їх пошкодження призводить до втрати взаємодії між сусідніми клітинами, що проявляється формуванням пухиря. Існує кілька причин, що призводять до руйнування десмосом (стрептококова інфекція, токсичний вплив). Однак найбільше значення має аутоімунне пошкодження, обумовлене присутністю в крові аутоантитіл до десмосоми. Антитіла до десмосоми є характерною ознакою істинної пухирчатки (пемфігуса). Пемфігус – це хронічне аутоімунне захворювання невідомої етіології, що вражає шкіру і слизові. На підставі спільності клінічної картини пемфігус, бульозний пемфігоїд, герпетиформнийдерматит Дюринга і спадкові бульозні дерматози об’єднуються в групу пухирчастихдерматозів. Так як тактика лікування пухирчастих дерматозів істотно відрізняється, диференціальна діагностика цих захворювань принципово важлива.

   Одним з основних методів диференціальної діагностики пухирчастих дерматозів є аналіз на антитіла до десмосом шкіри. Вони спрямовані проти білка десмоглеїна, що входить до складу десмосом. Взаємодія аутоантитіл і десмоглеїна запускає імунні механізми, що приводять до руйнування десмосом. Такі аутоантитіла виявляються у 80-90% хворих істинної пухирчатки. Розрізняють декілька структурних варіантів десмоглеїна. Десмоглеїн-1 переважає в десмосомах зернистого шару шкіри (і відсутній в епітелії слизових). Антитіла до десмоглеїну-1 найбільш часто виробляються при листоподібній пухирчатці. Десмоглеїн-3 переважає в шиповидному шарі шкіри і слизових, антитіла до нього виявляються у пацієнтів з вульгарною пухирчаткою. Для інших пухирчастих дерматозів антитіла до десмосомнехарактерні. Результат аналізу слід інтерпретувати з урахуванням додаткових лабораторних досліджень (наприклад, на антитіла до гліадину, IgA).

Правила підготовки пацієнта:
   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до здачі аналізу

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

негативно: <10; граничні значення: 10 – 15; позитивно: >15