- Головна
- КАТАЛОГ
- Аутоімунологія
- Антитіла до глутаматдекарбоксилази в лікворі / GAD (1891)
Код: 1891
Антитіла до глутаматдекарбоксилази в лікворі / GAD (1891)
1 765 ₴
Термін виконання: 10-14 робочих днів
Матеріал: 1 мл ліквору, окрема стерильна поліпропіленова пробірка без консерванту.
Метод:
IB (Immunoblot/Іммуноблот) – якісне визначення.
Загальна характеристика:
Глутаматдекарбоксилаза (GAD) – це один із ферментів, необхідних для синтезу гальмівного медіатора нервової системи гамма-аміномасляноїкислоти (ГАМК). Фермент присутній лише у нейронах та бета-клітинах підшлункової залози.
Показання для призначення:
- Діагностика синдрому ригідної людини (SPS)
- Діагностика мозочкової атаксії
- Діагностика лімбічного енцефаліту
- Діагностика цукрового діабету 1 типу
- Диференціальна діагностика цукрового діабету 1-го та 2-го типів
- Виявлення схильності до розвитку діабету 1-го типу у осіб з високим ступенем ризику (родичі хворих на цукровий діабет).
Маркер:
Неспецифічної аутоімунної реактивності
Клінічна значимість:
GAD-антитіла спочатку були ідентифіковані в сироватці крові та спинномозковій рідині пацієнтів із синдромом ригідності.
Синдром ригідності або жорсткої людини (SPS) — це імунно-опосередкований розлад центральної нервової системи, що характеризується коливанням ригідності м’язів, спазмами, що призводять до втрати працездатності, і підвищеною чутливістю до зовнішніх подразників. До 80% пацієнтів із SPS мають антитіла до декарбоксилази глутамінової кислоти (GAD) у сироватці крові або спинномозковій рідині.
Цей синдром часто виникає в асоціації з іншими аутоімунними захворюваннями, головним чином цукровим діабетом 1 типу. Антитіла до GAD присутні приблизно у 80% пацієнтів із нещодавно діагностованим ЦД1, хоча їхні рівні зазвичай у 100 разів вищі при SPS, ніж при ЦД1.
Антитіла до GAD також були зареєстровані в підгрупі пацієнтів із пізнім початком ізольованої мозочкової атаксії, а в останні роки частіше у пацієнтів з лімбічним енцефалітом та епілепсією. Антитіла до GAD можуть бути виявлені у пацієнтів з епілепсією в двох різних ситуаціях: (i) гострий/підгострий початок нападів, що супроводжуються різним ступенем когнітивних і психічних розладів, як правило, у зв’язку з доказами МРТ запалення мезіальнихскроневих структур; та (іі) у пацієнтів із хронічною епілепсією без клінічних чи МРТ ознак активного запалення ЦНС.
Правила підготовки пацієнта:
Спеціальної підготовки не потрібно.
Умови доставки в лабораторію:
Максимальна стабільність ліквору (від часу забору до постановки на аналізатор) при t +4 +8 ºС до 4-х тижнів.
Інтерференція:
Не визначається
Інтерпретація:
негативні