You are here:

Код: 1393

Скринінг харчової алергії «fx5» (суміш – білок яйця, білок молока, тріска, борошно пшеничне, арахіс, соя) (1393)

924 

Термін виконання: 3-5 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки

Скринінг харчової алергії «fx5» (суміш алергенів, IgE): 

  • f1 – білок яйця;
  • f2 – білок молока;
  • f3 – тріска;
  • f4 – борошно пшеничне;
  • f13 – арахіс;
  • f14 – соя.

 

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз) – кількісне визначення.


Показання для призначення:

  • Скринінг харчової алергії (екстракти)

 

Маркер:

   Маркер  сенсибілізації до білка яйця, молока, тріски, борошна пшеничного, арахісу, сої.


Клінічна значимість:

   Яйця є дешевим і легкодоступним джерелом їжі, яке їдять у більшості частин світу та включають у безліч оброблених харчових продуктів. Крім того, що вони діють як емульгатори, сполучні речовини та коагулянти в харчових продуктах, яйця часто наносять на випічку, щоб надати їй блиску. 

   У Сполучених Штатах і Європі більшість яєць походять від курей. Однак у деяких частинах Європи та Азії качині яйця також споживають, а гусячі яйця їдять у багатьох європейських країнах. Тим не менш, люди з алергією на курячі яйця також можуть мати алергію на яйця інших тварин, таких як перепелині, індичі, качині та гусячі, що робить вищезгадані різновиди небезпечними для більшості людей з алергією на яйця.

   Незважаючи на їх різноманітне використання та харчову цінність, яйця є одним із восьми головних харчових алергенів у Сполучених Штатах, і вони є другою за поширеністю харчовою алергією (після коров’ячого молока) у немовлят і дітей.  Фактично, світові дані показують, що алергія на яйця вражає від 0,5 до 2,5 відсотків маленьких дітей. Поширеність ще вища в Австралії, де алергія вражає 8,9 відсотка немовлят. Хороша новина полягає в тому, що приблизно 70 відсотків дітей переростають алергію до 16 років.

   Незважаючи на те, що люди з алергією можуть мати алергію лише на одну частину яйця, тобто на жовток або яєчний білок, неможливо повністю відокремити їх без перехресного зараження. Таким чином, люди з алергією на яйця повинні бути обережними з усіма частинами яйця. 

   Наступні інгредієнти можуть вказувати на присутність яєць, тому їх слід уникати особам з алергією на яйця: альбумін   , аповітелін, сполучна речовина, замінники яєць без холестерину, коагулянт, сухі яєчні речовини, сушене яйце, яйце, яєчний білок, яєчний жовток, яйце миття, яєчний лікер, емульгатор, замінники жиру, глобулін, лецитин, ліветин, лізоцим, порошок меренги, овальбумін, овоглобулін, овомуцин, овомукоїд, овотрансферрин, ововітелія, овотеллін, яєчний порошок, кремнієвий альбумінат, симплекс, сурімі, першовідкривач, вітеллін і ціле яйце.

   Продукти, які можуть містити яйця, включають: хлібобулочні вироби, суміші для випікання, тісто, соус беарнез, бульйон, сухі сніданки, борошно для тортів, цукерки, печиво, вершкові начинки, заварний крем, яєчну локшину, яєчний ліког, французькі тости, голландський соус, морозиво, лимонний курд, макарони, солодові какао-напої (наприклад, Ovaltine), зефір, майонез, меренги, кекси, локшина, омлети, млинці, оброблені м’ясні продукти (наприклад, болонья, м’ясний рулет, фрикадельки, сосиски), пудинги, салатні заправки, шербети , суфле, супи, солодощі (наприклад, помадки, трюфелі), соус тартар, лукум, вафлі та вина.

   Яєчні білки також можна знайти в шампунях, косметиці та фармацевтичних препаратах, таких як проносні засоби. Крім того, поверхні для смаження можуть становити ризик перехресного зараження. Наприклад, якщо яйця смажать на сковороді в ресторані, гамбургер, смажений на тій самій поверхні, може бути забруднений яєчним білком, якщо решітку не очистити належним чином. Деякі вакцини також можуть містити яєчні білки, які можуть спричинити серйозні ускладнення, якщо ці вакцини вводити людям з алергією на яйця. 

   Алергія на коров’яче молоко – одна з найбільш поширених форм гіперчутливості у дітей молодшого віку, ймовірно, тому що це перший чужорідний білок, який немовлята споживають у великій кількості, особливо якщо вони знаходяться на штучному вигодовуванні. Якщо є алергія на коров’яче молоко, у дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні, можуть виникати коліки або екзема, поки молоко і молочні продукти не будуть виключені з раціону матері.

   Багато людей можуть плутати алергію до білків коров’ячого молока з лактозною непереносимістю, оскільки вони мають схожі симптоми, але це зовсім різні поняття.

   Непереносимість лактози – це проблема травленн я, пов’язана з недостатністю ферменту, який розщеплює молочний цукор. 

   На відміну від лактазної недостатності для якої характерні лише кишкові симптоми (здуття живота, болі в животі, діарея), при алергії на білок коров‘ячого молока характерні ще додатково шкірні та респіраторні симптоми.

   Алергія на молоко виникає, коли організм людини виробляє імунну відповідь на білки присутні в молоці (сироватковий білок, казеїн). Імунна система розпізнає білки, як чужорідні, подібні до бактерій чи вірусів, які потрібно знищити.

   Тріска – одна з найважливіших промислових риб. З її печінки виготовляють риб’ячий жир.

   Алергія на тріску є результатом дії одного із найсильніших харчових подразників – білка риби. Білки тріски складають майже 19 % тіла риби і містять у значній кількості три незамінні амінокислоти: лізин, метіонін та триптофан. Вони входять до так званого алергену М (Gad c 1).

   Не завжди причина чутливої ​​реакції організму полягає у вживанні страв із тріски. У деяких випадках алергію викликає субстрат із низькою молекулярною щільністю – це може бути навіть запах тріски чи риб’ячий жир.

   Описано системні реакції, які виникали не тільки після вживання в їжу тріски, але і при вдиханні пари або диму при приготуванні, а також при контакті риби зі шкірою людини. Алергени тріски, що потрапили в їжу не тільки у вигляді готового продукту, але й у складі кулінарного жиру та олії, можуть стати причиною анафілактичної реакції з високим ризиком смерті. Небезпечним для сенсибілізованих пацієнтів може бути посуд, у якому раніше зберігалася чи оброблялася риба.

   Алергія на білки риб спостерігається досить часто. При сенсибілізації до алергенів тріски можливий розвиток перехресних реакцій при вживанні коропа, окуня, вугра та тиляпії. У той же час, деякі пацієнти можуть бути сенсибілізовані до тріски і при цьому бути нечутливими до інших видів риби.

   До складу пшениці входять понад три сотні білків, вміст яких варіюється залежно від сорту злаку. А ті майже три десятки з них, які сьогодні визнані алергенними, розділяють на три основні групи:

  • Альбуміни, розчинні у воді та схожі на альбуміни молока або яєць.
  • Глобуліни, нерозчинні у чистій воді, які, втім, розчиняються у розбавлених солях.
  • Глютени. Складаються з гліадинів та глютелінів, нерозчинні у воді та розчинах солей.

Глютени

   Своєю чергою глютени поділяються на: 

  • Гліадини. До цієї групи належить проламін, основний алерген пшениці, вміст якого коливається від 28 до 42 %; розчинний у спиртах.
  • Глютеліни. Основний білок групи — глютелін, його вміст у пшениці коливається від 42 до 62,5 %.

   До групи глютенів, зокрема, належать вісім білків:

  • Три-а-альфа-бета-гліадин — Tri a 21 Gluten.
  • Три-а-альфа-гліадин — Tri a alpha Gliadin.
  • Омега-5 гліадин — Tri a 19.
  • Три-а-бета-гліадин — Tri a beta Gliadin.
  • Три-а-гамма-гліадин — Tri a 20 gamma Gliadin.
  • Високомолекулярний глютенін — Tri a 26.
  • Три а-омега-гліадин — Tri a omega-2 Gliadin.
  • Низькомолекулярний глютенін — Tri a 36.

   Саме білки цієї групи відповідають за розвиток целіакії. А також за алергічні реакції, які виникають при вдиханні пшеничного борошна, — так звану астму пекаря (альфа- та омега-гліадин).

   Наприклад, маса високомолекулярного глютеліну Tri a 26 у складі пшеничного борошна становить від 7 до 12 %.

Профіліни та білки-переносники ліпідів

   Інших групи алергенів у пшениці представлені, зокрема, профілінами та білками-переносниками ліпідів (LTP).

  • Так, до класу профілінів належить Tri a 12, який міститься у зерні та у пилку пшениці. 

   Профіліни входять до кожної рослинної клітини, і три чверті з них є подібними навіть у неспоріднених між собою видів. 

   Це означає, що у людини, яка має алергію до профілінового білку однієї рослини, може розвинутися реакція гіперчутливості до профілінів інших. 

   У випадку з пшеницею це перш за все можуть бути інші злаки, такі як жито чи овес. Утім, наявність алергії до пшениці не обов’язково означає розвиток гіперчутливості до інших круп.

  • Tri a 14 — білок LTP — є важкотравним і не руйнується при нагріванні. Він відповідає за алергічну реакцію, яка виникає при вживанні пшениці в їжу, шкірному контакті з нею або при вдиханні пшеничного борошна.
  • Аналогічну реакцію викликає й алергенний білок Tri a aA/TI – інгібітор (тобто уповільнювач) альфа-амілази або трипсину. Це ферменти, які розщеплюють їжу в роті та кишечнику.

   Водо/солерозчинні альбуміни та глобуліни, про які йшлося вище, є також важливими білками, що сприяють виникненню негайних реакцій гіперчутливості (наприклад, астма пекаря) до пшеничного білка у тих, хто контактує з нею за родом занять. 

   У таких випадках ці білки виявляють від 70 до 80 % алерген-специфічної IgE-зв’язуючої активності. Також вони відіграють певну роль при  розвитку атопічного дерматиту.

   Окрім цього, астму пекаря можуть викликати ще ряд алергенів пшениці з класу пероксидаз, протеїназ, ізомераз.

   На додачу до них пшениця містить білки з класу гевеїнів (Tri a 18), що можуть визначати перехресні реакції з латексом, а ще хітиназу, жермін, тіоредоксин. Тобто цей продукт може викликати різноманітні реакції у різних людей.

   Арахіс відрізняється від інших представників родини тим, що його боби не розкриваються при висиханні й дозрівають під землею. Тому арахіс ще називають земляним горіхом.

   Факторів ризику алергії до арахісу кілька:

  • Вік. Харчова алергія найчастіше зустрічається у дітей. Особливо — у малюків і немовлят. Травна система розвивається одночасно з дорослішанням організму та з роками з меншою ймовірністю реагує на алергенну їжу.
  • Випадки алергії до арахісу в минулому. У тих, у кого в дитинстві виникала реакція на арахіс, ймовірне її повторення і в дорослому віці.
  • Інші види алергічних реакцій.Ті, у кого є алергія до одного продукту, мають підвищений ризик алергії до інших. Наприклад, в осіб з  чутливістю до арахісу можливий розвиток реакції на мигдаль, гречку, сою та персик.

   І навпаки: наявність іншого типу алергії, такої як поліноз, особливо — реакції на пилок берези й споріднених з нею ліщини, граба та вільхи — збільшує також ризик перехресної харчової алергії до сирих бобів арахісу.

  • Сімейний алергічний анамнез. Людина схильна до підвищеного ризику алергії до арахісу, якщо у її родичів діагностували інші види алергічної реакції, особливо харчової.
  • Атопічний дерматит. Діти з тяжким перебігом цього захворювання і / або алергією до яєць схильні до виникнення чутливості до арахісу.

   Існують два типи соєвої алергії:

  • IgE – опосередкований, коли алергічна реакція розвивається миттєво;
  • IgE – неопосередкований. Це уповільнений тип, коли симптоми алергії з’являються через 24—48 годин після вживання сої у чистому вигляді, соєвого молока або продукту, що містить сою.

   При алергії до сої першого типу організм виробляє антитіла, відомі як імуноглобуліни Е (IgE) антитіла. Вони помилково розпізнають молекули сої як шкідливі та у відповідь продукують біологічні речовини (в тому числі гістамін) щоб атакувати ці молекули. Таке вивільнення біологічно активних речовин призводить до алергічних проявів. З’являється висип, рідше виникає блювота, біль у животі, діарея та у поодиноких випадках – порушення дихання та анафілаксія.

   На відміну від IgE-опосередкованої алергії на сою, при другому типі захворювання антитіла IgE не беруть участь у виникненні алергічної реакції. При цьому симптоми відтерміновані і, як правило, виникають з боку шлунково-кишкового тракту. Це можуть бути болі у шлунку або кишечнику, діарея (у тому числі із кров’ю), блювота, рефлюкс та кольки.

   У рідкісних випадках у немовлят може виникнути синдром індукованого харчовим білком ентероколіту. Він включає діарею та важку повторювану блювоту. Ці симптоми виникають через дві-три години після потрапляння в організм соєвого білка.
Не існує прямого зв’язку між алергією до сої та коров’ячого молока, оскільки у них немає спільного білка. Але людина може реагувати на обидва продукти.

   Тому суміші на основі соєвого білка не рекомендована дітям до шести місяців або в будь-якому віці при наявності симптомів шлунково-кишкового тракту, але може розглядатися в індивідуальному порядку з 6-12 місяців.

   Адже при IgE-опосередкованій алергії до сої супутня алергія до коров’ячого молока зустрічається у 7-14 % випадків, тоді як при IgE-неопосередкованій – у 30-50 %.

   У другому випадку механізм виникнення непереносності і сої, і коров’ячого молока подібний.


Правила підготовки пацієнта
:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.


Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування