Осмоляльність в сироватці (0685)

Метод:

KRYO (кріоскопічний).

Показання до призначення:

• Діагностика та диференційна нецукрового діабету центрального генезу, нефрогенного нецукрового діабету, психогенної полідипсії.
• Діагностика гіпергідратації.
• Діагностика отруєння ( наприклад ,медичним спиртом чи антифризом).
• Визначення гідратаційного стану організму.

Маркер:

Водного балансу в організмі.

Клінічна значимість:

Осмоляльність сироватки – це концентрація розчинних частинок відносно ваги розчинника, в той час, коли термін осмолярність виражає концентрацію на об’єм розчинника.

Зазвичай осмоляльність вимірюється з метою диференціальної діагностики порушень, пов’язаних з регулюванням гідролітичного балансу, функцією нирок та отруєнням малими молекулами.

Аналізи на осмоляльність сироватки та сечі зазвичай проводяться та порівнюються для визначення діагнозу захворювання, яке впливає на осмоляльність. На осмоляльність сироватки впливає концентрація хімічних речовин в крові, таких як хлорид, натрій, білки, бікарбонат і глюкоза. Азот сечовини крові важливий для розрахунку осмоляльності сироватки. Конкретні методи лікування та токсини , які впливають на баланс рідини у людини, також варто оцінювати  за допомогою осмоляльності сироватки.

Нормальна осмоляльність сироватки коливається від 275 до 295 мОсм/кг. Вода зазвичай переміщується від низької до високої осмоляльності.

Нецукровий діабет призводить до розчиненої, гіпоосмоляльної сечі (меньше 30мосмоль/кг) і концентрованої, гіперосмоляльної плазми (більше 300 мосмоль/кг).

Застійна серцева недостатність призводить до підвищення гідростатичного онкотичного тиску, знижує ниркову перфузію, активує систему РААСта змінює концентрацію розчинених речовин в крові та сечі.

Зневоднення: в гострих випадках призводить до гіпертонічного стану.

Квашиоркор: унеможливлює  здатність печінки синтезувати білки, що призводить до зниження онкотичного тиску плазми.

Цироз печінки: призводить до зниження основних функцій печінки: синтез білків, виведення білірубіну та метаболізм лікарських засобів для виведення і, як наслідок, до гіпоосмоляльності сироватки

Психогенна полідипсія: характеризується самовільним отруєнням водою, гіпоосоляльністю сироватки.

Нефротичний синдром: призводить до втрати білків з сечею та гіпоосмоляльності сироватки.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце, через 8 годин після останнього прийому їжі та БЕЗВОДНОГО проміжку (ПИТИ ВОДУ НЕ МОЖНА!), не палити протягом 30 хвилин до аналізу. За 24 години до дослідження виключити: алкоголь, нікотин, каву, чай. Повністю виключити (за погодженням із лікарем) прийом лікарських речовин протягом 48 годин перед дослідженням.

Транспортування:

У замороженому вигляді (-20 °С).