Діагностика прееклампсії (SFLT 1, PLGF) (1961)

Метод:

BER (Berechnet/ «розрахунковий метод») – кількісне визначення.

Показання до призначення:

• Оцінка ризику можливої або діагностованоїпрееклампсії.
• В 1 триместрі (11-13 тиждень) – для своєчасного початку профілактичних заходів до 16 тижнів.
• В 2 і 3 триместрах – для прогнозу, діагностики і лікування прееклампсії.

Маркер:

Прееклампсії.

Клінічна значимість:

SFLT 1/PlGF – це співвідношення концентрацій в крові двох білків: розчинної fms-подібної тирозинкінази-1 (SFLT 1 – Антиангіогенний протеїн) і плацентарного фактору роста (PlGF). Обидва білка виробляються плацентою.

Прееклампсія (ПЕ) – одне з дуже серйозних ускладнень гіпертензивної групи вагітності, які являються одними із ведучих причин материнської смертності та основною причиною ЗВУР. Для неї характерні високий стійкий артеріальний тиск, який вперше з’являється після 20 тижня вагітності, та протеїнурія. Як ускладнення можуть виникати набряки, порушення функції нирок та печінки, прояви поліорганної недостатності, церебральні та зорові порушення. Жінки, які перенесли ПЕ , мають  довгострокові  ускладнення: значно підвищений ризик серцево-судинних хвороб і смертності та/або метаболічного синдрому.

Захворюваність варіюється від 3% до 7% у жінок, що не народжували, и від 1% до3% у жінок, котрі народжували (Coffinet 2010).

В нормі під час вагітності рівень PIGF збільшується протягом перших двох триместрів і зменшується по мірі наближення до родів. Рівень SFLT 1 навпаки, стабільний протягом першого триместру та в середині вагітності і підвищується ближче до родів. PIGF зв’язується з мембранними рецепторами Flt-1 викликає розширення судин. При прееклампсії ішемізована плацента  вивільняє SFLT1, котрий захоплює циркулюючі форми PIGF, в результаті чого PIGF не може зв’язуватися зі своїм мембранним рецептором і вазоконстрикція зберігається.

У пацієнтів з ПЕ трофобластична інвазія неповна, а ремоделювання  артерій порушено. Це призводить до недостатнього кровообігу у плода, плацентарної гіпоксії іззатримкою плодово-плацентарного розвитку і вивільненнясинцитіальних апоптотичних залишків, що являєтьсяпричиною захворювань ендометрію матері. Таким  чином, ПЕ розвивається під час плацентації, між 8 та 16 тижнями, але симптоми не з’являються до 2-го триместра (Tsatsaris2010)

Визначення співвідношення SFLT 1/PlGF дозволяє відрізнити фізіологічне протікання вагітності від ризику розвитку прееклампсії ще до появи перших клінічних симптомів. Розрахунок співвідношення являється кращим предиктором, ніж кожен показник окремо. Визначення ризиків допомагає своєчасно госпіталізувати вагітну та вжити відповідних заходів для попередження негативних наслідків.

Правила підготовки пацієнта:

Вказати термін вагітності. Вранці, натще (не їсти протягом  8 годин до взяття біоматеріалу, можна пити чисту негазовану воду). Виключити фізичне і емоційне перенапруження протягом 30 хвилин до аналізу.  Не палити в протягом 3 годин до аналізу.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.