Гепатит В, е-антиген (0341)

Метод:

CMIA (Chemilumineszenz MikropartikelImmunoassay/ Хемілюмінесцентний імуноаналізмікрочастинок) – якісне визначення.

Показання до призначення:

• При виявленні у пацієнта HBsAg.
• При моніторингу перебігу вірусного гепатиту В.
• До, під час і після лікування вірусного гепатиту В.

Маркер:

Активного розмноження вірусу в організмі.

Клінічна значимість:

Вірусний гепатит В (ВГВ) – інфекційне захворювання печінки, спричинене ДНК-вмісним вірусом гепатиту В (HBV). Серед усіх причин розвитку гострого гепатиту та хронічної вірусної інфекції вірус гепатиту В вважається однією з найпоширеніших у світі.

HBV передається з кров’ю та іншими біологічними рідинами. Заразитися можна під час незахищеного статевого контакту, використання нестерильних шприців, переливання крові та пересадки донорських органів, дитину може заразити мати під час або після пологів (через тріщини в сосках). До групи ризику входять: медичні працівники, у яких можливий контакт із кров’ю пацієнта, пацієнти, які отримують гемодіаліз, ін’єкційні наркомани, люди, які ведуть безладне статеве життя, діти, народжені від матерів із ВГВ.

Інкубаційний період захворювання – від 4 тижнів до 6 місяців. Вірусний гепатит В може протікати як у вигляді легких форм, що тривають кілька тижнів, так і у вигляді багаторічної хронічної інфекції. Основні ознаки гепатиту: жовтушність шкірних покривів, лихоманка, нудота, стомлюваність, у лабораторних аналізах – порушення функції печінки та специфічні антигени вірусу гепатиту В.

Для підтвердження наявності інфекції та уточнення періоду захворювання використовують визначення антигенів вірусу, антитіл до них і ДНК вірусу.

Основними антигенами, що мають значення в лабораторній практиці, є HBsAg (антиген оболонки вірусу), HBcAg і HBeAg (антигени, які містяться в ядрі вірусу). Виявлення HBeAg вказує на активне розмноження вірусу і високу інфекційність (заразність) його носія. Ген, що кодує HBeAg, схильний до мутацій, унаслідок чого змінюється структура цього антигену й імунна система зараженого організму не завжди встигає вчасно й адекватно впоратися з інфекційним процесом. Це зі свого боку сприяє переходу інфекції в хронічну форму.

HBeAg з’являється в крові хворого на гострий гепатит В одночасно з HBsAg або слідом за ним і зникає раніше, ніж він. Виявити його можна тільки одночасно з антигеном оболонки вірусу. Зазвичай HBeAg зберігається в крові 3-6 тижнів і свідчить про ризик передачі вірусу з кров’ю, під час статевого контакту та «вертикально» – дитині, народженій у цей період. Інфекційність HBeAg-позитивної сироватки в 3-5 разів більша, ніж коли позитивний тільки тест на HBsAg. Виявлення HBeAg у крові понад 8-10 тижнів свідчить про перехід захворювання в хронічну форму. За відсутності реплікативної активності вірусу під час хронічної інфекції HBeAg не виявляється. Його поява ж свідчить про реактивацію вірусу, що частіше відбувається на тлі імуносупресії.

У разі лікування вірусного гепатиту В зникнення HBeAg і поява антитіл до HBe-антигену свідчить про ефективність терапії.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або за 4 години після останнього вживання їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям віком до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

У замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.