Гепатит В, антитіла IgM / HBcore (0337)

Метод:

CMIA (Chemilumineszenz MikropartikelImmunoassay/ Хемілюмінесцентний імуноаналізмікрочастинок) – якісне визначення.

Показання до призначення:

• Симптоми вірусного гепатиту за відсутності маркерів інших гепатитів (навіть за негативного результату тесту на HBsAg).
• При динамічному спостереженні за хворими на вірусний гепатит В (визначення стадії процесу при спільних тестах на інші специфічні маркери інфекції).

Маркер:

Активного розмноження вірусу гепатиту В ворганізмі.

Клінічна значимість:

Вірусний гепатит В (ВГВ) – інфекційне захворювання печінки, спричинене ДНК-вмісним вірусом гепатиту В (HBV). Серед усіх причин розвитку гострого гепатиту та хронічної вірусної інфекції вірус гепатиту В вважається однією з найпоширеніших у світі.

HBV передається з кров’ю та іншими біологічними рідинами. Заразитися можна під час незахищеного статевого контакту, використання нестерильних шприців, переливання крові та пересадки донорських органів, дитину може заразити мати під час або після пологів (через тріщини в сосках). До групи ризику входять: медичні працівники, у яких можливий контакт із кров’ю пацієнта, пацієнти, які отримують гемодіаліз, ін’єкційні наркомани, люди, які ведуть безладне статеве життя, діти, народжені від матерів із ВГВ.

Інкубаційний період захворювання – від 4 тижнів до 6 місяців. Вірусний гепатит В може протікати як у вигляді легких форм, що тривають кілька тижнів, так і у вигляді багаторічної хронічної інфекції. Основні ознаки гепатиту: жовтушність шкірних покривів, лихоманка, нудота, стомлюваність, у лабораторних аналізах – порушення функції печінки та специфічні антигени вірусу гепатиту В.

Для підтвердження наявності інфекції та уточнення періоду захворювання використовують визначення антигенів вірусу, антитіл до них і ДНК вірусу.

Anti-HBc IgM – специфічні імуноглобуліни до ядерного антигену, що вказують на активне розмноження вірусу гепатиту В в організмі.

Основними антигенами, що мають значення в лабораторній практиці, є HBsAg (антиген оболонки вірусу), HBcAg і HBeAg (антигени, які містяться в ядрі вірусу). HBcAg має високу імуногенність, антитіла до нього виробляються раніше за інші імуноглобуліни, пов’язані з вірусом гепатиту В. Сам антиген не виявляється в крові, оскільки розташований усередині гепатоцитів – клітин паренхіми печінки, але імунна система інфікованої людини починає виробляти anti-HBc класу IgM ще до клінічних проявів, через 3-5 тижнів після потрапляння вірусу в організм. Цей показник при нормальному функціонуванні імунної системи може ставати позитивним наприкінці продромального періоду захворювання і бути єдиним доказом етіології інфекції. Однак у 9 % пацієнтів із гострим гепатитом В у перші 2 тижні хвороби результат аналізу може залишатися негативним, що може вимагати повторення тесту. Anti-HBcIgM синтезуються у відповідь на активну реплікацію вірусу і зникають у період одужання, тоді як anti-HBc IgG можуть циркулювати в крові роками, інколи довічно. Відсутність anti-HBc класу IgM при виявленні HВsAg вказує на хронічний перебіг вірусного гепатиту В. За хронічного HGV поява anti-HBc IgM вказує на загострення процесу. Якщо ж IgM до ядерного антигену не виявляються за симптомів гепатиту та позитивного тесту на HВsAg, то необхідно виключати гострі ні-А, ні-В гепатити або суперінфекціювірусним гепатитом D, який може розвиватися лише за наявності HВsAg.

Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або за 4 години після останнього вживання їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу.

Дітям віком до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не приймати їжу протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

У замороженому вигляді (за tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.