Вірус Епштейн-Барр, ПЛР (мазок) (2814)

Метод:

PCR (ПЛР/Полімеразна ланцюгова реакція).

Показання до призначення:

• Мононуклеоз.
• Хвороба Артигена.
• Неясна лихоманка з тромбоцитопенією.
• Гепатит або спленомегалія.
• Висипання неясної етіології.
• ВІЛ-інфекція.
• При проведенні імуносупресивної терапії після трансплантації органів або кісткового мозку.

Маркер:

Наявності ДНК вірусу в досліджуваному матеріалі.

Клінічна значимість:

Вірус Епштейна-Барр – це широко розповсюджений вірус родини Herpesviridae, що розмножується переважно у B-лімфоцитах, але також може інфікувати Т-лімфоцити та епітеліальні клітини. Шлях передачі – повітряно-крапельний. Пік захворюваності – 15-25 років. Перший контакт із вірусом Епштейна-Барр відбувається, як правило, у дитячому віці (до 10 років), що спричиняє розвиток латентної безсимптомної або малосимптомної інфекції.

Інфікування у дорослих людей призводить до інфекційного мононуклеозу, який у більшості хворих супроводжується лихоманкою, інтоксикацією, а також ураженням лімфовузлів (лімфоаденопатією), піднебінних і глоткових мигдаликів. Нерідко збільшується печінка, селезінка, з’являються петехіїна слизовій верхнього піднебіння. Іноді інфекційний мононуклеоз ускладнюється гепатитом, пневмонією, гемолітичною анемією, тромбоцитопенією, апластичноюанемією, розривом селезінки, а також кардіологічними (міокардит) та неврологічними порушеннями (синдром Гійєна – Барре, енцефаліт, менінгіт).

Вірус Епштейна-Барр інфікує понад 90 % здорової популяції і зберігається в невеликих кількостях у В-клітинах пам’яті. Відповідно, близько 90 % дорослих людей є вірусоносіями. Вірус зберігається у В-лімфоцитах і клітинах епітелію впродовж усього життя і в разі зниження імунітету (наприклад, у разі ВІЛ-інфекції або імуносупресивноїтерапії) може сприяти розвитку лімфопроліферативнихзахворювань, назофарингеальної карциноми або – найчастіше – інфекційного мононуклеозу.

Для виявлення збудника використовується метод полімеразної ланцюгової реакції, яка дає змогу виявити ДНК вірусу.

Правила підготовки пацієнта:

За 3-4 години до взяття орофарингеального мазку не вживати їжу, не пити, не чистити зуби, не полоскати рот/горло, не жувати жувальну гумку, не курити, не закапувати краплі/спреї та не промивати ніс. Взяття матеріалу оптимально виконувати вранці, відразу після нічного сну.

Прийом матеріалу: ПН-ЧТ (8.00-11.30 (12.00)).

Транспортування:

При кімнатній температурі до 24 годин.