Код: 1045
Вірус Епштейн-Барр, ПЛР в лікворі (1045)
5 570 ₴
Термін виконання: 14 робочих днів
Матеріал: 1 мл ліквору, стерильна ПОЛІПРОПІЛЕНОВА пробірка без консерванту.
*Максимальна стабільність ліквору (від часу забору до постановки на аналізатор) при tº +4 +8 ºС до 4-х тижнів.
Метод:
RTPCR (ПЛР).
Показання до призначення:
- Підозра на вірусний енцефаліт або менінгоенцефаліт.
- Підозра на первинну інфекцію EBV з неврологічними проявами.
- Імунодефіцитні стани (у пацієнтів з ослабленим імунітетом (наприклад, ВІЛ-інфекція, трансплантація органів, онкологічні захворювання).
- Діагностика лімфопроліферативних та онкологічних захворювань, пов’язаних із вірусом Епштейн-Барр.
Маркер:
Наявності ДНК вірусу Епштейн-Барра в досліджуваному матеріалі.
Клінічна значимість:
Вірус Епштейна-Барр – це широко розповсюджений вірус родини Herpesviridae, що розмножується переважно у B-лімфоцитах, але також може інфікувати Т-лімфоцити та епітеліальні клітини. Шлях передачі – повітряно-крапельний. Пік захворюваності – 15-25 років. Перший контакт із вірусом Епштейна-Барр відбувається, як правило, у дитячому віці (до 10 років), що спричиняє розвиток латентної безсимптомної або малосимптомної інфекції.
Інфікування у дорослих людей призводить до інфекційного мононуклеозу, який у більшості хворих супроводжується лихоманкою, інтоксикацією, а також ураженням лімфовузлів (лімфоаденопатією), піднебінних і глоткових мигдаликів. Нерідко збільшується печінка, селезінка, з’являються петехіїна слизовій верхнього піднебіння. Іноді інфекційний мононуклеоз ускладнюється гепатитом, пневмонією, гемолітичною анемією, тромбоцитопенією, апластичноюанемією, розривом селезінки, а також кардіологічними (міокардит) та неврологічними порушеннями (синдром Гійєна – Барре, енцефаліт, менінгіт).
Вірус Епштейна-Барр інфікує понад 90 % здорової популяції і зберігається в невеликих кількостях у В-клітинах пам’яті. Відповідно, близько 90 % дорослих людей є вірусоносіями. Вірус зберігається у В-лімфоцитах і клітинах епітелію впродовж усього життя і в разі зниження імунітету (наприклад, у разі ВІЛ-інфекції або імуносупресивноїтерапії) може сприяти розвитку лімфопроліферативнихзахворювань, назофарингеальної карциноми або – найчастіше – інфекційного мононуклеозу.
Кількісне визначення в лікворі генетичного матеріалу вірусу дає змогу підтвердити факт поширення інфекційного процесу в центральну нервову систему і побічно визначити його активність.
Правила підготовки пацієнта:
Спеціальної підготовки не вимагається.
Приймання матеріалу: ПН-ЧТ.
Транспортування:
В охолодженому вигляді (за tº +2 +8 ºС), не заморожувати.
