Бета-2-мікроглобулін в лікворі (0249)

Метод:

NEPH (Nephelometrie/Нефелометрія) – кількісневизначення.

Показання до призначення:

• Виявлення злоякісних та запальних процесів в ЦНС, особливо у випадку ВІЛ-інфекції.

Маркер:

Онкомаркер.

Клінічна значимість:

Бета-2-мікроглобулін являється білком, який знаходиться на поверхні майже всіх клітин організму. Він присутній в більшості фізіологічних  рідин. Його вміст в крові підвищується  при ракових захворюваннях, таких як мієлома, лейкоз і лімфома, а також при запальних  процесах.  Концентрація  бета-2-мікроглобуліну крові використовується для визначення ступеню тяжкості та поширення множинної мієломи та лімфоми. Більш високий рівень маркеру свідчить про більш пізню стадію онкологічного процесу.

В нирках бета-2-мікроглобулін проходить через фільтри капсул ниркового клубочку, а потім всмоктується нирковими канальцями, які фільтрують назад воду, білки, вітаміни, солі та інші речовини, необхідні організму. В нормі лише невелика кількість бета-2-мікроглобуліну міститься в сечі, але у випадку пошкодження ниркових канальців, його концентрація підвищується внаслідок зменшення зворотнього всмоктування.

У людей із захворюваннями нирок, які знаходяться на діалізі, бета-2-мікроглобулін здатний утворювати патологічні структури, які відкладаються в суглобах  та тканинах (амілоїдоз, пов’язаний з діалізом). Тому пацієнтам, котрі знаходяться на діалізі більше 5-ти років рекомендовано визначати рівень бета-2-мікроглобуліну для раннього виявлення амілоїдозу.

Рівень бета-2-мікроглобуліну інколи підвищується в цереброспинальній рідині при лейкемії  і лімфомі, а також при таких хворобах, як  множинний склероз і віруси типу ВІЛ, які здійснюють вплив на мозок.

Правила підготовки пацієнта:

Ліквор – спеціальноїпідготовки не потребується.

Транспортування:

В охолодженому вигляді (при tº +2 +8 ºС), не заморожувати.

Прийом матеріалу:

ПН-ЧТ (8.00-11.30).