You are here:

Код: 1850

Антитіла до інсулінових рецепторів (1850)

1 473 

Термін виконання: 14 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки

1 мл сироватки

Метод- RIA (радіоімунний) – кількісне визначення.

Загальна характеристика- Аутоантитіла до рецепторів інсуліну зустрічаються рідко і зазвичай викликають серйозну резистентність до інсуліну та гіперглікемію, стан, який називають інсулінорезистентністю типу В. Нечасто антитіла до рецептора інсуліну можуть викликати гіпоглікемію. 


Показання для призначення:

  • диференціальна діагностика неясної гіперглікемії 


М
аркер:
Неспецифічної аутоімуної реактивності

 

Клінічна значимість:

Аутоімунні причини гіпоглікемії зустрічаються рідко. Описано дві основні форми аутоімунної гіпоглікемії: інсуліновий аутоімунний синдром і інсулінорезистентність типу В. Інсуліновий аутоімунний синдром, також відомий як хвороба Хірата, викликається антитілами до інсуліну, які зв’язують інсулін після його постпрандіальної секреції та згодом вивільняють його з кінетикою, незалежною від глікемії, сприяючи гіпоглікемії. Інсулінорезистентність типу В спричинена антитілами до рецептора інсуліну. Ці антитіла зазвичай пригнічують зв’язування інсуліну з рецептором інсуліну та знижують чутливість клітин до інсуліну, що призводить до серйозної резистентності до інсуліну з пов’язаною гіперглікемією, акантозом та синдромом полікістозу яєчників. Проте приблизно у 24% пацієнтів з резистентністю до інсуліну типу В розвивається аутоімуноопосередкована гіпоглікемія, а у деяких пацієнтів з аутоантитілами до рецептора інсуліну розвивається чиста гіпоглікемія без будь-яких ознак резистентності до інсуліну чи гіперглікемії. Механізмом гіпоглікемії в таких випадках є агонізм інсулінових рецепторів.

Інсуліноаутоімунний синдром і інсулінорезистентність типу B пов’язані з системним аутоімунним захворюванням. Інсуліновий аутоімунний синдром пов’язаний із хворобою Грейвса (та з використанням метимазолу для лікування хвороби Грейвса), системним червоним вовчаком (СЧВ) і ревматоїдним артритом. Резистентність до інсуліну типу В тісно пов’язана з СЧВ, причому до половини пацієнтів в опублікованих серіях випадків відповідають діагностичним критеріям СЧВ. Як правило, розвиток клінічної картини системного аутоімунного захворювання передує розвитку інсулінорезистентності типу В.

 

Правила підготовки пацієнта:

Bранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.


Транспортування:
у замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

< 10 АТ-коеф.,  зона межі – 10-15.