You are here:

Код: 1852

Антитіла до стероїд-scc-альфа-гідроксилази (1852)

1 473 

Термін виконання: 14 робочих днів

Матеріал: 1 мл сироватки. Окрема пробірка

1 мл сироватки (окрема пробірка)

Метод – RIP (Radioimmunpräzipitation/ радіоімунопреципітація) – кількісне визначення.

 

Загальна характеристика- Ферменти P450 надниркових залоз 21-гідроксилаза (21OH), 17альфа-гідроксилаза (17OH) і фермент розщеплення бічного ланцюга (SCC) є сновною антигеною мішеню при аутоімуному уражені

 

Показання для призначення:

  • Підозра на хворобу Аддісона, аутоімунний поліендокринний синдром або передчасну недостатність яєчників; Диференціальний діагноз безпліддя

 

Маркер:
Неспецифічної аутоімуної реактивності

 

Клінічна значимість: 

Аутоімунна надниркова недостатність є потенційно смертельним захворюванням. Молоді жінки зі спонтанною передчасною недостатністю яєчників (ПЯМ) мають підвищений ризик розвитку цього стану. 

Хронічна недостатність кори наднирників (хвороба Аддисона) – захворювання, яке обумовлено різким зниженням вироблення гормонів кори наднирникових залоз.

Виділяють первинну і вторинну форми захворювання. Первинна форма пов’язана з патологічним станом безпосередньо в наднирникових залоз, вторинна ж форма являє собою порушення взаємозв’язку між гіпофізом та наднирниковими залозами і характеризується зниженням продукції кортикортропного гормону.

Первинна недостатність наднирникових залоз розвивається поступово. Ранніми скаргами є швидка втомлюваність, загальна та м’язова слабкість, які значно підсилюються наприкінці дня. Потім інтенсивність проявів зростає – хворі не в змозі пересуватися, розмовляти, їсти, навіть повертатись у ліжку. Сон не призводить до поліпшення самопочуття, відзначається загальна фізична та психічна втома. До ранніх ознак недостатності наднирникових залоз відносять також зниження апетиту, прогресуючу втрату маси тіла з вираженими шлунково-кишковими порушеннями – нудотою, блюванням, болем у животі, поноси. Гіпотензія (низький рівень артеріального тиску) супроводжує увесь дотерапевтичний період захворювання. Гіперпігментація (потемнішання) шкіри по типу засмаги та слизових оболонок є характерною ознакою хронічної недостатності наднирникових залоз.

Так як гормони наднирникових залоз мають комплексний вплив на увесь організм, клінічна симптоматика хвороби Аддисона є досить неспецифічною, діагностуються порушення усіх видів метаболізму.

Аутоімунні поліендокринні синдроми (АПС) – група захворювань, які об’єднані між собою спільними патогенетичними механізмами і проявляються множинною ендокринною недостатністю.
Вивчення поліендокринних синдромів розпочав учений Шмідт, який у 1924 році вперше описав поєднання хвороби Аддісона і гіпотиреозу. Зараз цей синдром, названий за іменем першовідкривача, відомий як аутоімунний полігландулярний синдром другого типу і досить часто відзначається у дорослих пацієнтів.

Синдром раннього виснаження яєчників (причини):

Вважається, що рання менопауза може настати внаслідок:

  • недостатньої кількості фолікулів, закладених в яєчниках при народженні;
  • хромосомних порушень (синдром Тернера або мозаїчний синдром Тернера, синдром ламкої X-хромосоми);
  • пошкоджень тканин яєчників, наприклад, внаслідок перенесених операцій, хіміо- або радіотерапії;
  • мутацій в гені FMR 1;
  • автоімунних порушень (дисфункції щитоподібної і паращитоподібної залоз, наднирників).


Симптоми синдрому виснаження яєчників

У пацієнток з прихованою або первинною яєчниковою недостатністю прояви порушення можуть бути відсутні. Єдиною скаргою таких жінок може виявитися відсутність бажаної вагітності.

Передчасний клімакс може проявляти себе:

  • рідкісними менструаціями з незначними кровотечами;
  • приливами і нічною пітливістю;
  • сухістю у піхві.

Крім того, можливе зниження лібідо, зміни настрою (депресія), а також атрофічний вагініт, остеопороз на фоні естрогенної недостатності.

Діагноз синдром передчасного виснаження яєчників ставлять на підставі результатів аналізів.


Правила підготовки пацієнта:

Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.


Транспортування:
у замороженому вигляді (при tº -20 ºС), не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

< 10 Ak-Ratio, пограничная зона – 10-15 Ak-Ratio.