Антитіла до РНК-полімерази III (0790)

Метод:

   FEIA (Флуоресцентний імуноферментний) – кількісне визначення.

Загальна характеристика:

   Антитіла до РНК-полімерази ІІІ виявляють у 4-20% хворих на системну склеродермію. Чутливість становить 16%, специфічність – 97,5%. Наявність антитіл до РНК-полімерази ІІІ асоціюється з дифузною склеродермією, високим ризиком ниркового кризу та розвитком новоутворень.

Показання для призначення:

• Підтвердження позитивного АNА в діагностиці системного червоного вовчаку (СЧВ) або прогресуючого системного склерозу. Тест рекомендується проводити після позитивного результату скринінгу на антинуклеарні антитіла (Immunoassay, IFT, ANA-Hep2) / ANA (0006).

Маркер:

   Неспецифічної аутоімунної реактивності

Клінічна значимість: 

   Антитіла до РНК-полімерази III – є специфічним маркером системної склеродермії (SSc), пов’язаної з важким захворюванням із ураженням основних органів і дифузним ураженням шкіри. 

   Системна склеродермія (SSc) — це мультисистемне аутоімунне захворювання сполучної тканини, що характеризується судинною дисфункцією, фіброзними змінами шкіри та внутрішніх органів, а також аутоімунною реакцією, що проявляється утворенням різноманітних антитіл. У той час як клінічні прояви та тяжкість SSc дуже варіабельні, широко відомі дві основні підмножини. До них належать підтипи обмеженої шкірної СС (lcSSc) і дифузної шкірної СС (dcSSc), з яких дифузна форма має гірший прогноз і рівень виживаності. Імунологічно СС характеризується наявністю кількох специфічних для хвороби та взаємовиключних аутоантитіл, які вважаються корисними у діагностиці, стратифікації та прогнозі захворювання. З описаних аутоантитіл, ядра людини складаються з трьох РНК-полімераз, РНК-полімерази I, II і III.  З них антитіла, націлені на РНК-полімерази I і III, завжди присутні разом і найчастіше зустрічаються у пацієнтів із СС. Імунодомінантний епітоп RPC155 був ідентифікований в аутоантитілах, асоційованих з анти-РНК-полімеразою I/III у пацієнтів із СС, і широко використовується в твердофазних імунологічних аналізах для виявлення та кількісного визначення анти-РНК-полімерази III у клінічних лабораторіях.

    Поширеність антитіл до РНК-полімерази III у пацієнтів із SSc варіює із сукупною поширеністю 11% і коливається від 0 до 41% у різних дослідженнях. Ця варіабельність може бути наслідком екологічних і генетичних факторів, а також відсутності гармонізації імуноаналізів для виявлення антитіл. Позитивність на антитіла до РНК-полімерази III, як правило, взаємовиключає інші SSc-специфічні антитіла, такі як до центромер і Scl 70. Крім того, у пацієнтів з SSc з позитивним тестом на антитіла до РНК-полімерази III підвищується ризик дифузного ураження шкіри, гіпертонічної хвороби нирок і поганого прогнозу.

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не палити протягом 30 хвилин до здачі аналізу.

Транспортування:

   48 год. в охолодженому або 21 день у замороженому вигляді, не допускаючи розморожування.

Інтерференція:

Не визначається

Інтерпретація:

Негативний < 7 U/ml, пограничний 7 – 10 U/ml.