You are here:

Код: 1965

Антигліальні ядерні антитіла в лікворі / SOX1 (1965)

1 396 

Термін виконання: 10-14 робочих днів

Матеріал: 1 мл ліквору (поліпропіленова пробірка, в охолодженому стані)

Діагностичний напрямок – аутоімунологія.

Метод – Імуноблот.

Загальна характеристика – Антитіла проти SOX1 (або антигліальних ядерних антитіл, AGNA) це неспецифічні антитіла, що виявляються при паранеопластичній нейропатії, синдромі Ламберта-Ітона та при неясних формах нейропатії та атаксії. Антитіла SOX1 часто асоціюються з антитілами проти VGCC, Hu, CV2 / CRMP5 або амфіфізину. Найбільш поширеною формою раку, пов’язаною з продукцією антитіл до  SOX1, є дрібноклітинний рак легенів, але також антитіла виявляють при лімфоїдній пухлині, пухлині молочної залози, вілочкової залози та яєчників.

Показання для призначення:
Діагностика паранеопластичного синдрому, міастенічного синдрому Ламберта -Ітона (LEMS)

Маркер: неспецифічної аутоімунної реактивності , що виникає на фоні розвитку новоутворень.

Клінічна значимість: міастенічний синдром Ламберта–Ітона

(МСЛІ) — це аутоімуне захворювання, що рідко зустрічається  та характеризується порушенням нервово-м’язової передачі внаслідок впливу аутоантитіл до кальцієвих каналів P/Q типу (VGCC), що порушує вивільнення нейромедіаторів ацетилхоліна. Клінічно характеризується  м’язовою слабкістю (особливо в м’язах ніг), втомлюваністю, сухістю у роті, обвисанням повік та болями у верхній частині рук та стегон. Зазвичай синдром Ламберта –Ітона передує розвитку певних видів раку, співпадає з ними по часу або розвивається після їх виникнення, наприклад у вигляді паранеопластичного синдрому.

Паранеопластичний неврологічний синдром (ПНС) — це клініко-лабораторний прояв злоякісної пухлини,  що обумовлено не її локальним або метастатичним ростом, а  неспецифічними реакціями з боку різних органів та систем або ектопічною продукцією пухлиною біологічно активних речовин, що спричиняють імуноопосередковані неврологічні розлади, викликані віддаленою імунною перехресною реакцією між антигенами, які експресуються нейронами та пухлинними клітинами.

Правила підготовки пацієнта: не потребує спеціальної підготовки.

Матеріал: 1 мл ліквору, стерильна поліпропіленова пробірка без консервантів. Максимальна стабільність ліквора ( від часу взяття до проведення дослідження ) при  tº +4 +8 ºС  до 4-х тижнів.

Інтерференція: не виявлена

Інтерпретація: