fx72 Суміш спецій 3 (насіння фенхеля, базилік, імбир, аніс) (1295)

Метод:

   FEIA (Fluoreszenz Enzym Immunoassay/Флуоресцентний імуноферментний аналіз, ImmunoCAP (Імунофлуоресценція на твердій фазі)) – кількісне визначення.

Склад:

• Насіння фенхеля
• Базилік
• Імбир
• Аніс

Показання для призначення:

• для діагностики алергічних реакцій
• для оцінки рівня сенсибілізації та ризику розвитку алергічних реакцій
• для оцінки зниження рівня сенсибілізації після виключення контакту з алергеном та проведення терапії
• з метою оцінки напруженості імунної системи

Маркер:

   Маркер сенсибілізації до алергенів основних груп

Клінічна значимість:

   Алергенні білки фенхелю науковцями не охарактеризовані. Щоправда, у цій рослині виявили пов’язаний із профіліном алерген, що схожий на такий у пилку берези, та інші молекули, що перехресно реагують з пилком.

   А ще — білок перенесення ліпідів (LTP), наявність якого зумовлює розвиток перехресної алергії між фенхелем та персиком.

   Вчені виявили значний зв’язок між важкими реакціями на фенхель та персик. При цьому основною причиною таких реакцій на фенхель був білок-переносник ліпідів, виявлений у цьому овочі. Він перехресно реагував з алергенним білком персика Pru p.

   Останній, своєю чергою, входить до групи PR-10 із родини Bet v 1. Це основний алерген пилку берези. А от у фенхеля, зазначають вчені, основним алергеном є саме білок із групи LTP.

   Протеїни цієї групи відомі стійкістю до травлення й здатністю викликати важкі системні реакції, аж до анафілаксії.

   Що стосується насіння фенхеля, то в ньому виділений алергенний білок Foe v 1. Він також входить до групи PR-10 і подібний за структурою до основного алергену пилку берези Bet v 1. 

   Відтак і його наявність зумовлює розвиток перехресної алергії на фенхель у пацієнтів, що мають алергію до березового пилку. Так, у європейському дослідженні зі 196 гіперчутливих до пилку берези пацієнтів із синдромом оральної алергії, спричиненим різними плодами, 195 мали алергію на яблуко та/або фундук, а 103 — на насіння фенхелю.

   Ще один алергенний білок, що виділили у насінні цієї рослини, — Foe v 2. Він належить до класу профілінів, які входять до складу усіх без виключення рослин. При цьому спорідненими між собою є три чверті профілінів, навіть коли йдеться про абсолютно різні види.

   Саме  наявність профіліну у насінні фенхелю може стати причиною розвитку перехресної алергії до інших овочів та фруктів. 

   Базилік може викликати симптоми харчової алергії у чутливих осіб. Можна очікувати значної перехресної реактивності між різними окремими видами роду, але насправді перехресна реактивність трапляється нечасто. 

   Рослини, що належать до  сімейства Lamiaceae  (ісоп, базилік, майоран, м’ята, шавлія, лаванда тощо), здається, виявляють перехресну реактивність на основі клінічної історії та результатів тестів in vitro та in vivo.

   Одним з джерел імбирної алергії можуть стати напої, що містять цю спецію. Зокрема, йдеться про імбирне пиво. 

   Але тут варто пам`ятати, що алергічну реакцію у любителів цього напою може викликати не лише імбир, а й деякі інші інгредієнти: ароматизатори, консерванти, а також дріжджі або пшениця. Остання, до речі, входить до топу 14 найалергенніших продуктів. 

   Утім, алергія — не єдина небезпека, на яку наражаються ті, хто полюбляє імбирне печиво або чай з імбирним коренем. Адже імбир, особливо у великих кількостях, здатен викликати гіпотонію, тобто зниження артеріального тиску, розлад шлунку або навіть кровотечу.

   Усі ці симптоми можуть свідчити про непереносимість імбиру. Вона, на відміну від алергічної реакції, пов`язана не зі збоєм в імунній системі, а із порушеннями роботи системи травлення. 

   Тож куштуйте імбирні страви обережно — і ви отримаєте від них справжню насолоду. 

   Адже ця пряність не лише додає їжі приємного смаку, а і є джерелом багатьох корисних речовин. Це, зокрема, вітаміни С, В1 і В2, кальцій, залізо, магній, фосфор, калій, натрій, цинк, ніацин, а також практично всі незамінні амінокислоти.

   На додаток імбир є ефективним протизастудним засобом, а також засобом від нудоти. Також його рекомендують вживати тим, хто прагне скинути вагу.

   Алергени анісу, які таким чином впливають на людський організм, на сьогодні повністю не охарактеризовані. При цьому відомо, що основних білків, на які імунна система реагує виділенням специфічного імуноглобуліну IgE, в анісу сім. І вони, відповідно, мають розміри приблизно 48, 42, 37, 39, 33, 34 та 20 кДа.

   Також науковці встановили, що люди, гіперчутливі до анісу, перехресно реагують і на алергени інших представників родини Apiaceae.

   Відомо також, що особи, гіперчутливі до березового пилку, який містить алергенні білки Bet v 1 або Bet v 2, а також до пилку полину, можуть сенсибілізуватися і до рослин родини селерових. У зв’язку з чим запроваджений термін «синдром селера – морква – полин».

Правила підготовки пацієнта:

   Вранці, натщесерце (можна пити чисту негазовану воду) або через 4 години після останнього прийому їжі, не курити протягом 30 хвилин до аналізу. Дітям до 1 року не приймати їжу протягом 30-40 хвилин до дослідження. Дітям віком від 1 до 5 років не вживати їжі протягом 2-3 годин до дослідження.

Транспортування:

   У замороженому вигляді (-20 ° С), не допускаючи розморожування